«Це книга бронзового століття. Їй нічого сказати нам сьогодні», ― можна почути від критиків. Та Біблія, яка є Божим Словом, завжди актуальна. Тому що Бог не змінився, світ не змінився і людська природа не змінилася.
Ці давні слова досі актуальні
Коли наші доньки були підлітками, одного разу я прочитав їм главу з притчею, де описується спокуси алкоголю і наслідки пияцтва. Я хотів, щоб вони побачили, наскільки актуальні для нашого сучасного світу ці стародавні писання.
Цей текст починається з яскравого опису:
«У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні? У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче. Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється. Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка». (Приповідки 23: 29-32).
Так, вино іскриться в чаші, та незабаром воно вкусить. І цей укус буде хворіти.
Далі йде опис стану сп’яніння і дурості п’яного:
«Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити; і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі» (Приповідки. 23: 33-35).
Звичайно ж, давні слова все так само актуальні сьогодні, як і тоді, коли вони були написані, більше 2500 років тому.
Немає нічого нового під сонцем
Сьогодні, в 2020 році, Боже Слово продовжує говорити заново, нагадуючи нам, що немає нічого нового під сонцем. (Почекайте! Це теж з Біблії. Дивіться Проповідника 1:9: «Те, що було, є те саме, що буде; те, що зробилось, є те саме, що зробиться. Нема нічого нового під сонцем»).
Не так давно ми спостерігали, як Австралію охопили руйнівні пожежі, в яких, як повідомляли, загинуло понад мільйон тварин.
Потім відбулися жахливі навали сарани, що спустошили Східну Африку, і насувається друга, більш сильна хвиля.
Тепер нас вразила епідемія, COVID-19, яка в кінцевому підсумку може забрати життя сотень тисяч людей.
І в кожному випадку, не дивлячись на наші прекрасні технології і багато наукових досягнень, ми практично безсилі. Ми не могли зупинити посуху, пожежі, сарану або вірус. Іноді найкраще, що ми можемо, це тікати і ховатися.
«І змириться народ мій» ― це можна сказати цього місяця
І це повертає мене до уривку з Слова Божого, де Господь говорив до царя Соломона після посвяти Храму.
Нам всім відомий вірш 2 Хроніка 7:14, де сказано:
«І коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю».
Безпосередньо перед є вірш 2 Хроніка 7:13, в якому сказано:
«Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій».
Це було сказано в середині дев’ятого століття до н.е., тобто, приблизно 3000 років тому. Проте, це могло бути сказано цього місяця.
Посуха. Сарана. Епідемія. Спустошена земля і постраждалі люди. Єдине рішення ― це покаяння і молитва.
Я не кажу, що лісові пожежі в Австралії були Божим судом, або що навала сарани була Божим судом, або що коронавірус є Божим судом. Один Бог знає.
Зустріч із тими ж проблемами вимагає тих самих рішень
Та я кажу, що немає нічого нового під сонцем. Ми зіткнулися з тими ж проблемами, з якими людство стикалося три тисячоліття тому. І що смирення та пошук Господньої допомоги залишається головним рішенням.
Тож не дивно, що недавнє опитування в Америці, проведений Joel Rosenberg’s Joshua Fund, показало, що «44.3% респондентів заявили, що коронавірус і викликана ним економічна криза є закликом до пробудження, щоб ми повернулися до віри в Бога’, знаками ‘майбутнього суду або й тим, і іншим».
Це опитування також показало, що «Кожен п’ятий опитаний нехристиянин (21,5%) сказав, що криза змусила їх читати Біблію і слухати біблійні вчення і християнські служіння онлайн, хоча вони зазвичай цього не роблять, шукати в інтернеті більше інформації про біблійні пророцтва і Божий план для майбутнього людства і більше розмовляти про духовні речі з сім’єю і друзями».
Як свідчить стара приказка, в окопах немає атеїстів.
Люди приходять до того ж Бога
Звичайно, деякі залишаються атеїстами і до дня смерті, але істина від цього не змінюється. Коли ми стикаємося з власною слабкістю і нашої нездатністю змінити обставини життя і смерті, ми з більшою ймовірністю молимося. І це однаково вірно як для віруючих, так і для невіруючих. У біди є спосіб поставити нас на коліна.
І в той же час, коли деякі скептики продовжують насміхатися, інші визнають свою нужду, звертаючись до Книги, яку вони колись висміювали і ображали.
І якщо вони зроблять це, вони зустрінуться з живим Богом, Який рятує, зцілює і звільняє.
Це тому що «Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки» (Євреїв 13: 8).
Так, і це теж із Біблії.
