Сім'я Секрет успіху Стосунки

Покоління сніжинок: як їх розуміти та спілкуватися з ними?

Покоління сніжинок – термін, яким позначають людей, які народилися в 1990-х – напочатку 2000-х років. Які їхні цінності? І які виклики та можливості у «сніжинок»?

Покоління сніжинок: коли вони народилися?

Поколінням сніжинок вважаються люди, які народилося наприкінці 1990-х і стали дорослим після 2010 року. Назва походить з англійської – snowflake. Вважається, що термін став популярним завдяки американському письменнику Чаку Паланіку. У його книзі «Бійцівський клуб» один із персонажів каже: «Ти не особлива. Ти унікальна сніжинка».

Ця метафора досить швидко прижилася і зажила власним життям. Її використовували для опису людей, які вважали себе унікальними, неповторними, єдиними в своєму роді (так само, як немає двох однакових сніжинок).

“Ми повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках”

Які основні характеристики покоління сніжинок?

Покоління дітей-сніжинок сформоване батьками з гіперопікою. Вони не розвинули самостійності та не були належним чином підготовлені до зустрічі зі світом. Це залишило їх у проміжному стані між підлітковим і дорослим життям.

Люди цього покоління вважаються безпорадними в житті та не пристосованими на ринку праці (хоча мають бажання вчитися та розвиватися). Вони індивідуалісти, зосереджені на собі та впевнені у своїй унікальності. Вони легко ображаються, тому привернення їхньої уваги часто сприймається як напад. Вони також мають проблеми з відповідальністю за власні дії та часто мають завищені очікування, наприклад, щодо свого роботодавця.

«Сніжинки», як називають представників покоління сніжинок, дуже емоційні. Іноді вони беруть на себе роль жертви і звинувачують інших у своїх невдачах.

Які стратегії можуть допомогти вам краще зрозуміти та спілкуватися з поколінням сніжинок?

Основою є прийняття. Непорозуміння та конфлікти між поколіннями не є чимось новим. Молоді люди шукають свободи і шукають нові методи боротьби зі світом. Вони хочуть змін, а їхні батьки хочуть, щоб усе залишалося, як і раніше.

«Щоб наш вид вижив, ми повинні постійно пристосовуватися до мінливих умов – і нові способи пристосування вигадують переважно молоді люди», – каже Анета Степень-Прошевська, автор книги «Як зрозуміти підлітка». І додає: «Коли ми дивимося, як швидко вони справляються з будь-якою справою в Інтернеті, як у підлітковому віці стають підприємцями, блогерами, спікерами на міжнародних конференціях і скільки з них досягають вражаючих успіхів у бізнесі у свої двадцять, ми не маємо сумнівів, що вони часто справляються краще у мінливому світі, ніж ми, їхні батьки».

З іншого боку, зникають такі риси, як працьовитість, повага до старших, здатність до співпраці та сприйняття конструктивної критики. Молодь і дорослі тут на протилежних полюсах. В ідеалі ми б зустрілися посередині, але чи можливо це сьогодні?