Як пандемія коронавірусу впливає психіку людей, журналістам видання Район.Медицина розповів психіатр Ігор Мочарський.

Як вірус впливає на психіку?

«Сучасну пандемію супроводжує значний інформаційний тиск та поширення паніки. Стан населення загалом – тривожний», – зазначив експерт.

Лікар каже, що вплив вірусу на пацієнта залежить від перебігу хвороби. Легка форма COVID-19 не повинна значно вплинути на психічний стан хворого. Проте люди переживають стрес від побаченого в лікарні, страх за своїх близьких та невпевненість у тому, що вони отримають якісну, своєчасну допомогу.

У стані психотичного розладу люди несвідомо завдають собі шкоди: зривають кисневі маски або крапельниці з ліками. На фоні депресії може з’явитися суїцидальна поведінка. Такі випадки вже були зафіксовані у Києві.

Лікар зазначив, що хворі переймаються і через зазнані фінансові втрати, оскільки стикаються з економічними потрясіннями. Ризикують втратити доходи та засоби до існування через пандемію.

За словами Ігоря Мочарського, навіть «економічний стрес» може призвести до психічних розладів.

COVID-19 вражає мозок: наслідки впливу вірусу

Вірус здатен вражати головний мозок. Наслідки можуть бути різними: від порушення сну та емоційного стану до психозу.

«Статистики негативного впливу коронавірусу на психіку людини поки немає. Відповідно, не передбачений і чіткий алгоритм надання допомоги хворим, у яких з’явилися психічні розлади після перенесеного вірусу», – каже психіатр.

Експерт розповів, що у зоні ризику хворі, які вже мають фонові психічні розлади. А також люди із слабкою стресостійкістю та схильністю до депресій, самозвинувачень та критики.

«Велике горе виліковує дрібні страждання. Деякі хворі не лише усвідомлюють справжню цінність здоров’я, а й забувають про ті проблеми, які постійно їх турбували. Вони фокусуються на головному – на здоров’ї своєму та рідних. Люди – різні. Перебіг вірусу – різний. Наслідки, відповідно, теж», – зазначив Ігор Мочарський.

Постковідні симптоми

Поширеними прикметами постковіду є підвищена тривожність, проблеми із координацією, концентрацією уваги та глибока астенія (тривала або хронічна втома).

«Цей період не менш складний, ніж сама хвороба», – підкреслив лікар.

Після хвороби може розвинутися посттравматичний стресовий розлад. Повноцінної статистики про ПТСР у результаті коронавірусу поки немає, але ймовірність виникнення розладу після легкої та середньої форми хвороби невисока.

Важливо пам’ятати, що посттравматичний стресовий розлад здатний діагностувати тільки психіатр. Тому при тривалих перепадах настрою та пригніченості варто звернутися до фахівця.

Безкоштовну консультацію можна отримати онлайн. Наприклад, на платформі «Розкажи мені», яку влітку запустили МОЗ і Червоний Хрест України, або через всеукраїнську мережу безкоштовної психологічної допомоги.

Олена ШВИДНЮК