Потрібно подолати страх і бути самим собою. Робити і говорити те, що ви вважаєте за потрібне. Ви, а не інші люди. Звичайно, не завдаючи шкоди іншим. Просто бути собою, не порушуючи чужих кордонів.
Це не просто – просто бути собою, залишаючись гуманним та культурним. Тому що більшість людей відчувають страх, що від них відійдуть. Позбавлять любові та спілкування. Скажуть: «Так ось як ти думаєш! Та яке право ти маєш так думати та говорити! Взагалі, яке ти маєш право думати? Ось ми зараз від тебе відвернемося і сиди на самоті! А ми розкажемо всім, який ти насправді!».
Нехай підуть і розкажуть. Тому що на місце кожного прийдуть дві людини, які залучені вашою позицією і тим, як ви її відстоюєте. Це перевірено. Наодинці ви не залишитеся.
Навпаки, ви знайдете однодумців. І перестанете мучитися, роблячи те, що вас змушують робити. До вас потягнуться. Ви знайдете друзів і, можливо, зустрінете ту саму людину, яка вам потрібна. Яка вас покохає, не намагаючись використати.
І ви знайдете своє місце під сонцем. Місце під сонцем є для кожної людини, кожна нормальна людина його гідна. Вас змушували жити у тіні; або ви самі привчили себе в тіні перебувати. Тому нічого не отримували. І жили в сутінках не своїм життям.
За місце під сонцем треба боротись. Це закон.
І найпростіший спосіб – зайняти свою позицію. Робити і говорити те, що ви вважаєте за потрібне. І не позбавляти інших сонячного світла; його вистачить на всіх…
Бути собою небезпечно і важко. Висловлювати свої думки та захищати свої переконання непросто. Але прожити життя без свого місця також дуже погано; сонце сяде. А ми так і не встигнемо порадіти світові та свободі, які створені для всіх людей. І для нас теж…
Анна Кіріянова
