В якийсь момент всі ми стикаємося з пасивно-агресивною поведінкою. Її легко помітити за іншою людиною, але набагато важче зрозуміти, коли сам поводишся схожим чином.

Перш за все, варто зазначити, що “бути пасивно-агресивним” не означає “бути поганим”. Це означає виявляти опосередковану, а не пряму агресію. У такому разі люди часто ігнорують прохання чи вимоги від родичів та інших людей, часто затягують із відповіддю, реагують на все занадто емоційно або вперто.

У випадках, коли пасивно-агресивна людина злиться, вона може пихато стверджувати, що все гаразд. Заперечуючи емоції та власні бажання, вона уникає подальшого спілкування та відмовляється обговорювати проблему.

Пасивна агресія може спричинити серйозні розбіжності у стосунках, між членами сім’ї або колегами по роботі. Зрозумівши, що саме є причиною такої поведінки та як із нею боротися, ви зможете звести потенційні ризики до мінімуму.

Чому взагалі ця форма негативної поведінки трапляється так часто?

Є кілька речей, які можуть сприяти її поширенню.

Виховання

Пасивно-агресивна поведінка виникає унаслідок виховання в середовищі, де прямий вияв емоцій вважався неприйнятим або взагалі був заборонений. Через це люди відчувають, що не можуть відкрито висловлювати справжні почуття, і шукають спосіб висловити гнів чи розчарування в іншій формі.

Вплив середовища

Якщо людина перебуває у середовищі, де прояв агресії неможливий – наприклад, на роботі чи вдома – вона схильна замінити активну форму агресії на якусь менш очевидну та пасивну.

Бажання йти легким шляхом

Бути щирими й наполегливими не завжди просто. Коли заступитися за себе важко або навіть страшно, пасивна агресія може здатися легким способом дати раду емоціям без необхідності протистояти джерелу гніву.

Форми пасивно-агресивної поведінки

Невпевнена ввічливість

Часто ми несвідомо обираємо пасивно-агресивний тон, коли боїмося бути чесними, відкритими, не хочемо зізнатися у власних бажаннях або вважаємо, що на нашу думку ніхто не зважає. Уявіть, що ваш друг ділиться планами поїхати відпочити на природу. Ви хотіли б долучитися до цієї подорожі, але соромитеся “напроситись”, тож натомість сумно зітхаєте і кажете: “Ех, от би й мені кудись поїхати!” Не змушуйте людей читати ваші думки. Краще запитати безпосередньо: “А можна з тобою?” Це прямо, чесно і не змусить друга відчувати тиск. Краще отримати відмову і спробувати зрозуміти його бажання провести вікенд наодинці, ніж носити в собі неприємний згусток негативних емоцій.

Пасивно-агресивна заздрість

Часом заздрість і пасивна агресія йдуть рука об руку. Знову звернімося до показового прикладу: хтось із ваших знайомих купив машину. Але замість порадіти за людину, ви починаєте перераховувати недоліки чи дефекти цієї моделі або зверхньо стверджуєте, що вуглекислий газ шкодить навколишньому середовищу, тому ви принципово відмовляєтеся від придбання автомобіля. Погодьтеся, це звучить грубо. Якщо ви зловили себе на схожих твердженнях, краще попросіть вибачення. Ліпше визнати помилку, навіть таку маленьку, ніж наївно вважати, що ніхто не помітив ваш пасивно-агресивний випад.

Пасивно-агресивний ігнор

Ми живемо у непростий час, коли навіть мовчання може кого-небудь образити. Але це правда: існує навіть пасивно-агресивний ігнор. Мовчання як форма зневаги. Зі знудженим виглядом перевіряєте телефон під час робочої зустрічі з колегою? Це прояв пасивно-агресивної поведінки. Спробуйте якомога швидше позбутися цієї шкідливої звички. Визнайте, що ви не Юлій Цезар і не маєте виконувати кілька справ одночасно: відповідати на листи, обговорювати робочі проєкти чи гортати стрічку в соцмережах.
Це стосується і завершення розмови: не йдіть “по-англійськи”, ця травма переслідує нас зі шкільної лави, де і дзвінок для вчителя, і можливість висловитися теж тільки для нього. Ігнорування дзвінків, електронних листів або повідомлень у месенджері як спосіб показати, що ви засмучені чиїмось поведінкою – теж ознака пасивно-агресивного тону. Замість того, щоб спілкуватися відкрито і чесно, людина сподівається, що співрозмовник зрозуміє його натяки.

Пасивно-агресивна прокрастинація

Що, навіть прокрастинація може зачепити чиїсь почуття? О, ще і як! І перш за все, особисто ваші. Уявіть, що ви незадоволені своєю роботою або конкретним обов’язком, не встигаєте за дедлайном або просто не можете впоратись із завданням. Але замість обговорити все з керівництвом і попросити про допомогу, ви відтягуєте виконання роботи до останнього, ходите з понурим виразом обличчя і на всі питання відповідаєте: “Хіба не видно, що я зараз зайнятий?”
Подібна форма в соціальному плані часто проявляється перед запланованими зустрічами. Ви дуже втомилися після роботи й хочете провести всі вихідні у ліжку перед телевізором, тому доводиться вигадувати правдоподібні виправдання або взагалі написати за пів години до зустрічі, що про все забули – нумо перенесімо на наступні вихідні. Але ваш істинний мотив залишається прихованим.
У такій ситуації особливо помітно, що причина всіх бід у невмінні чесно зізнатись у власних думках і бажаннях. Пасивно-агресивна поведінка складається зі 100% заперечення і 0% відповідальності.

Винести кого-небудь за дужки або саботувати його участь

Усе як в простому математичному рівнянні. Щоб унаочнити, уявіть, що ви заходите в офіс і запрошуєте всіх на каву до початку роботи. Всіх, крім того єдиного співробітника, з яким у вас ніяк не складаються дружні відносини. Ще й дивитеся куди-небудь в далечінь, щоб у жодному разі не зустрітися поглядом з цією людиною. Не треба так. Можливо, спільний вихід на каву – це шанс налагодити стосунки. Навіщо його втрачати?
Ще гірше, коли ви не просто кого-небудь ігноруєте, а навмисно саботуєте участь неприємної для вас людини у житті колективу. Виключаєте її з поштової розсилки, “забуваєте” запросити на важливу зустріч або попередити про новий дедлайн. Або пропонуєте цигарку приятелю, який намагається кинути палити. Ще гірше – починаєте відмовляти його від цього наміру, бо вам самим браку сили волі навіть спробувати.

Пасивно-агресивна помста

Такий собі “quid pro quo”, око за око. Влаштовуєте пікнік, а друг не може приїхати? Що ж, давайте не запрошувати його наступного разу! Так, природно відчувати розчарування, коли хто-небудь пропускає важливу для вас подію, але намагання почати вести рахунок – це прояв пасивно-агресивної поведінки. Ви не змагаєтеся, вам не обов’язково опускатися до дріб’язковості або мстивості. З друзями у будь-якій ситуації наймудріше створювати атмосферу підтримки та розуміння, ніж недомовок і образ.

Пасивно-агресивна мудрість

Український філософ Григорій Сковорода заповідав кожному бути вчителем для інших, але дехто розуміє цю думку хибно і хизується знаннями. Сократ, у свою чергу, казав: “Я знаю, що нічого не знаю”, закінчуючи фразу іншою мудрістю – “Але інші не знають і цього”. Не знати чогось – цілком природно. Погано не прагнути знань і не хотіти навчитись чогось нового. Тому якщо ви зустрічаєте людину, яка не знає того, що знаєте ви, краще порадійте, що зможете допомогти, але в жодному разі не зловтішайтеся її незнанням.

Як позбутись пасивно-агресивної поведінки

Якщо ви навчитеся справлятись із пасивно-агресивною поведінкою іншої людини, то з часом зможете помічати її прояви і за собою. Що робити, коли стикаєшся з пасивно-агресивним другом, колегою або романтичним партнером?

Перший крок – розпізнати ознаки такої поведінки. Другий крок – управляти своїми емоціями. Замість того, щоб у пориві праведного гніву почати перераховувати недоліки пасивно-агресивного співрозмовника, краще поговоріть про його емоції. Намагайтесь, щоб ваші слова не звучали осудливо. Ніби маєте справу з дитиною, яка засмучена тим, що доведеться виконувати домашні обов’язки. Що ви їй скажете? “Здається, ти злишся на мене за те, що я попросив прибратись у кімнаті!” Швидше за все, людина все одно заперечуватиме свій гнів і не стане визнавати негативні почуття. У такому випадку краще перервати діалог і дати їй трохи часу для роздумів.

Як розпізнати за собою пасивно-агресивний тон

Це складно, але наступні запитання допоможуть вам впоратися:

* Ви часто ображаєтеся, коли незадоволені діями іншої людини?

* Ви уникаєте людей, чиї дії вас засмучують?

* Ви перестаєте розмовляти з людьми, коли злі на них?

* Ви відкладаєте справи, щоб таким чином покарати іншу людину?

* Як часто ви вдаєтеся до сарказму, щоб уникнути болю?

І найголовніше: як змінити своє ставлення

Розвивайте усвідомленість. Людина часто поводиться пасивно-агресивно, коли не розуміє, чому саме засмучена та що наразі відчуває. Варто почати звертати увагу на те, що відбувається у всередині, коли іде реакція на різних людей та ситуації.

Давати собі час. Визнання проблеми – це перший крок до її вирішення. Не менш важливо розуміти, що зміна своєї моделі поведінки може зайняти якийсь час.

Не соромитись виражати емоції. Розуміння емоцій і вміння правильно висловлювати свої почуття є важливим кроком на шляху до того, щоб позбутися пасивно-агресивної поведінки. Конфлікт – це неминуча частина життя, але вміння ефективно виражати свої почуття може призвести до кращих рішень.

Євгеній Морі