У Пасхальний тиждень слід відмовитися від важкої роботи і відкласти всю роботу, яку можна відкласти. Цей час варто присвятити Богу, піти в церкву чи помолитися вдома, почитати Біблію, подумати про духовні, а не матеріальні цінності.

Кажуть, що все, що посадите на Світлій Седмиці, не зійде, загине або не дасть хорошого врожаю. У середу особливо не можна працювати – городину поб’є град. Однак усі ці заборони працювати на землі радше є не церковними, а народним сільськогосподарським звичаєм. Адже Церква не забороняє працювати у святкові, зокрема пасхальні дні. Цього немає у Святому писанні. Те, що тебе годує, з чого ти живеш – це твій обов’язок берегти і працювати над тим. І якщо у час, коли варто утриматися від роботи, стається якась прикрість чи сильна потреба (наприклад, під загрозою збереження врожаю), – працювати можна.

Якщо ж маєте велику потребу працювати на землі, але сумніваєтеся, чи можна це робити, радимо звернутися до священника вашої парафії і попросити дозволу працювати на землі, в саду, на городі чи виконувати іншу господарську роботу у Світлу седмицю. У кожного священника може бути своє ставлення до цього.

Натомість у цей період особливо вітається допомога немічним і тим, хто цього потребує. Тому якщо ви маєте намір зробити добру справу, наприклад, скопати город старенькій бабусі – не тільки не гріх, а навіть бажано.

Після середи Світлого тижня можна прийти на кладовище для того, щоб упорядкувати могили. І не треба боятися осуду та різних забобонів. Навіть у Провідну неділю (Радоницю) дехто приходить раніше, щоб прибрати на могилці, поки не почалися молебні. Хтось приїжджає здалеку і навіть з-за кордону, а хтось впродовж Поминального тижня відвідує могили родичів у різних місцевостях.