Днями трохи посварились з дружиною. І раптом вона видала мені фразу, яку обдумую до цього часу. Вона спитала:
– Ти сам хотів би, для нашої дочки Ліни, такого чоловіка як ти? Відповідай мені чесно.
Якщо чесно – я впав у ступор. Подумав. І відповів зовсім щиро:
– Ні. Я б хотів, щоб він був кращий за мене. Я б не хотів, щоб на неї кричав і щоб зривався через дрібниці. Я б не хотів, щоб якийсь чоловік завдавав їй болю.
Я не хотів би, щоб вона плакала у своїй кімнаті, закривши руками обличчя, як це робить іноді моя дружина, коли ми сваримось. Навіть коли Ліні буде 20, вона все одно залишиться для мене маленькою дівчинкою, яка перед сном сідала мені на коліна і сміялась, коли я лоскотав її і пригортав до себе.
І я б дуже хотів, щоб її майбутній чоловік давав їй більше любові, ніж я даю своїй дружині зараз. Щоб не сердився на її примхи, поблажливо та терпеливо ставився до її помилок і невдач.
Хотів би, щоб він цінував її – таку, яка вона є, з усіма її плюсами і незначними мінусами.
Хотів би, щоб він був для неї підтримкою, захистом і вірним другом. І головне – робив її щасливою.
Я вважаю, що моя дочка заслуговує тільки найкращого. І я думаю, що так вважають усі батьки на планеті.
Але чому ми забуваємо про те, що наші дружини – теж чиїсь доньки, внучки, сестри, такі ніжні і чутливі. Їх так само любили і берегли їхні батьки.
Перш ніж завдати дружині болю, нагрубити чи образити її – подумай, чи хотів би ти, щоб так чинили в майбутньому з твоєю дочкою?
Задумайтеся!
Радимо також прочитати: Чоловіки, якщо хочете, щоб вашу дочку любили, любіть свою дружину!
