Народження дитини – диво, якого чекає сім’я. Батьки завжди будують великі плани щодо майбутнього своїх малят, але, на жаль, не всі діти народжуються здоровими. На що звернути увагу батькам і як допомогти недужій дитині, розповідає фахівець з фізичної реабілітації Микола НАЗАРЕЦЬ.

– Ви працюєте з дітьми, хворими на ДЦП і з неврологічними порушеннями, паралічами і парезами. Скажіть, чому у діток виникають ці захворювання?

– Фактори ризику різні і комплексні. Немає єдиної точки зору на причину виникнення ДЦП. Серед основних теорій, зокрема, внутрішньоутробні інфекції, дуже часто – родові травми, стани після передчасних пологів. Можна сказати, що перебіг вагітності і пологів відіграє вирішальну роль. Але нерідко причиною може бути і непрофесіоналізм медичних працівників у перші години, дні, тижні після народження дитини.

– На що звернути увагу батькам новонароджених, аби виявити перші дзвіночки захворювання?

– Самотужки все проконтролювати несила, тому важливо проходити з дитиною профілактичні огляди. Але все ж спостерігати за дитиною мають батьки. Якщо виникли проблеми, проконсультуватися варто не з одним, а з кількома спеціалістами. Якщо жінка хворіла під час вагітності, мала тяжкі пологи, дитину забирали у реанімацію, мама набагато уважніше має стежити за ростом і розвитком дитини. Виявити якісь симптоми до чотирьох місяців дуже складно, більшість вад розвитку, що стосуються неврологічних порушень, виявляють у чотири і більше місяців, коли дитина починає перевертатися, сидіти тощо. Якщо дитина, досягнувши відповідного віку, цього не робить, треба звернутися до фахівця.

– Багатьом діткам, починаючи з трьох місяців, під час профогляду лікарі рекомендують проходити курс масажів. Але деякі батьки ігнорують ці рекомендації…

– Якщо лікар рекомендує, масаж пройти таки варто. Неврологічні проблеми він не забере а допомогти вільніше і загалом краще рухатися може. Такий масаж мама може робити сама, проконсультувавшись зі спеціалістом. Тримісячному немовляті масаж робиться практично двома пальцями, триває він недовго і є досить простим. До того ж немовля краще реагуватиме на дотик мами, ніж сторонньої людини. Також треба регулярно робити зарядку. Дитина росте, і для повноцінного розвитку їй треба рух.

– Як порадите діяти батькам, якщо у їхньої дитини виявлено вади розвитку?

– Важливо не втрачати час. Якщо у дитини є якісь неврологічні проблеми, її розвиток затримується, не можна відкладати звернення до фахівця – дитині треба допомогти правильно розвиватися. За кордоном є практика комплексної терапії дітей із неврологічними захворюваннями, зокрема і з ДЦП, коли разом працюють невропатолог, реабілітолог, ерготерапевт, ортопед та інші необхідні фахівці. На жаль, у нас таке можна побачити вкрай рідко. У кожному разі треба консультуватися з кількома спеціалістами, якщо виникла будь-яка проблема чи підозра. Чим менша дитина, чим раніше почати з нею працювати, тим вищі шанси, що у неї відновиться більше рухів, з’являться повністю або частково певні функції і дитина буде більш самостійною. Йдеться не тільки про реабілітацію із фахівцем, а й про постійні заняття вдома.

Часто доводиться чути від батьків про те, що все могло би бути інакше, і дитина була б здоровою. Такі думки треба прогнати з голови. Я кажу усім батькам: пошук істини здоров’я вашій дитині не поверне! Натомість ви можете втратити дещо цінніше – час і те, що ви могли би зробити за цей час для своєї дитини, а саме почати виправляти рухові, функціональні та інші порушення. Зберіться з думками, перестаньте боятися і спробуйте усвідомити та узагальнити те, що сталося. Це і буде відправна точка. Точка початку вашої боротьби.

Ефективним методом реабілітації є UGUL-терапія – спеціальна підвісна система, так звана «Клітка», в якій виконують спеціальні вправи відновлення амплітуди рухів і нормалізації тонусу і сили м’язів, відновлюють функції суглобів і хребта.

Відомий німецький педіатр Теодор Хельбрюгге виокремив низку ознак розвитку дитини, які не відповідають віковим параметрам і мають насторожити батьків. Можливо, дитині потрібне серйозне медичне обстеження, якщо вона…

Наприкінці 1 місяця – у вертикальному положенні не може на мить утримати голову.

2 – не може підняти голівку на 5 см від поверхні та утримати її. Здійснює несиметричні рухи ручками і ніжками.

3 – лежачи на животі, не може утримати голову протягом 1 хв. Не може утримати голову на півхвилини у вертикальному положенні.

4 – лежачи на животі, не може підняти тулуб, спираючись на передпліччя. У той момент, коли дитину піднімають з положення лежачи на спині, головка відхиляється назад. Коли малюка підтримують у вертикальному положенні під пахвами, не намагається опертися на пальці ніг.

5 – погано перевертається з живота на спинку. Невпевнено тримає голівку, особливо в той момент, коли дитину піднімають за руки з положення лежачи на спині.

6 – лежачи на животі, не може дотягнутися до іграшки. Коли притримують у вертикальному положенні під пахвами, не «пританцьовує».

7 – при підтримці за руку не намагається сісти.

8 – не може повзти назад. Не може стояти при підтримці за руки навіть короткий час.

9 – лежачи на животі, не може повернутися навколо своєї осі і повзти вперед. При сидінні погано утримує рівновагу і не може повернутись навколо своєї осі.

11 – не може повзати рачки. Не може сидіти з витягнутими ногами. Не може пересуватися, тримаючись за опору.

12 – не може зробити кілька кроків, тримаючись за руку дорослого.