Коли стає активною опція зрілості, тієї, що не за паспортом, у людини з’являється гарний маркер – не зменшуватись.
Ні з ким. Ніде. Нізащо.
Рівноцінність перетворюється на потребу, яка не провисає більше на терезах страху, залежності, провини.
Не зменшуватись
Не зменшуватись ні у своїх власних очах, ні в чужих. Особливо в тих, хто вже зменшив тебе штучно для того, щоб підійти зі своїми маніпуляціями, розчаруваннями, непрозорими спробами призначити себе більш цінним.
Не зменшуватись ні в невдачі, ні в кризі, ні в розгубленості перед зовнішніми обставинами.
Не зменшуватись ні в коханні, ні у відторгненні.
Тут немає зарозумілості, немає нарцисичних нот, немає маски незламності.
Тут саме усвідомлена зрілість, в якій все найкраще починається з розвиненого почуття власної гідності, яке не випрошує, не заслуговує, не складається навпіл від будь-якої не тієї оцінки, слова, погляду.
Ти дорівнює дорослому світу, в якому важлива цілісність, а не здатність розпадатися на тисячу шматочків заради примарної п’ятірки.
Не зменшуйтеся.
Якщо не хочете бути розчавленими.
Непочуті діти виростають нещасливими дорослими
Авторка – Ліля Град