Сім'я Стосунки

Не жертвуй собою, жінко, ніхто цього не оцінить

Чим більше схильна жінка до терпіння і всепрощення, тим вища навколо неї концентрація ледачих, інфантильних і безвідповідальних чоловіків, на жаль…

Щоб бути щасливою, потрібно жертвувати собою – заради дітей, чоловіка, всієї великої і дружної сім’ї та далі за списком. Турбота про себе і задоволення власних потреб засуджується, а послужливість високо цінується… Тільки минають роки, а щастя чомусь не додається… Все якраз навпаки. Тому вселяти дівчаткам думку про те, що вони повинні жертвувати собою – це найгірше, що можуть зробити батьки, пише morena_morana.

Не будьте Попелюшкою

Згадайте казки, які читають дівчаткам в дитинстві, щоб зробити їх зручними і слухняними. Працьовита Попелюшка не втомлюється покірно отримувати стусани. Бідна сирітка з Морозко, віддана своїм батьком і працює за всю сім’ю. І інші Олени Премудрі, змушені терпіти дісталися їм у друзі диваків. Всі вони в кінці казки обов’язково щедро нагороджені невидимим автором. Отримують багате придане, виходять за принців і взагалі живуть довго і щасливо.

Дівчатка, дивлячись на них, а ще іноді і на приклад своєї затюкали побутом матері, починають вірити, що жіночий шлях – це завжди шлях жертв і страждання. Що майже святий жіночий обов’язок – вставати раніше за всіх в домі, щоб до моменту, коли чоловік і діти прокинуться, їх чекали сирники, вівсянка і випрасувані білосніжні сорочки, випрані вручну. Ну і що, що не виспалася: сім’я повинна правильно харчуватися – інакше яка ти жінка і мати?

Ти можеш заробляти нарівні з чоловіком, але зобов’язана готувати вечерю з трьох страв, утримувати будинок в ідеальній чистоті і при цьому виглядати як модель Victoria’s secret. Інакше, навіщо ти чоловікові? Він піде до іншої – у якої дупа красивіша і суп більш наваристий (насправді, звичайно, нікуди він не піде, але є зайвий привід присоромити).

Ні, годувати сім’ю відвареними філе не можна. Мужик повинен їсти ситно. Смаколики відкладаються жирком на твоїх боках? А що тобі заважає після того, як приготувала сім’ї вечерю, зробити собі салатик?

Ну якщо вже зовсім ледащо – давися гречкою. Але не дозволяй собі зайвої смакоти – чоловіки це не люблять. Але і перетворюватися в фітоняшку не можна – ти ж дружина і мама. Досить тримати себе в тій формі, в якій ти закінчувала школу.

Для чого батьки рік збирали гроші на твою випускну сукню? Вона – еталон для тебе: туга в грудях або тріщить в боках – на дієту, слонопотам! А якщо не вистачає грошей на ці заходи, то на худий кінець бігати в парку, якщо всі гроші йдуть на машину чоловіка, куплену в кредит.

Так, ставати домогосподаркою теж не можна – ти ж не утриманка, щоб сидіти на шиї чоловіка. Навіть якщо він дорікає за кожну витрачену копійку (в тому числі зароблену тобою), а в запалі сварки шукає, як би ущипнути якомога болючіше, зачепити за живе, а то і руку піднімає, п’є, зраджує? Терпи і будь мудрою і розуміючою, ти повинна зберегти сім’ю заради дитини.

Усе найкраще – дітям

Гірше, мабуть, може бути тільки сліпе переконання в тому, що все найкраще має бути дітям. Для багатьох сімей нормально заношувати мамі одяг до дірок і обідати бутербродами, в той час як дитина-підліток ходить з новим айфоном і раз на рік оновлює гардероб. Віддавати завжди кращий шматок «маленькому», навіть якщо йому вже за тридцять – норма. Терпіти хамство і капості від дітей – норма. А що в результаті?

У реальному житті, на жаль, Попелюшки, покірні падчерки і премудрі жінки, схильні до терпіння, ніяких принців не отримують. Бракує принців, щоб кожну ними преміювати.

Стусани, неповага, в тому числі і в сім’ї, чужа робота, підкинута ненароком колегами – це будь ласка. Зради, ухиляння від домашніх обов’язків, спроби сісти тобі на шию – ось що такі жінки отримують.

Більш того, чим більше схильна жінка до терпіння і всепрощення, тим вища навколо неї концентрація ледачих, інфантильних і безвідповідальних чоловіків, на жаль.

Тому якщо раптом жінка починає розуміти, що життя її схоже на життя ослика, що тягне візок, та ще й під невдоволені вигуки рідних, то можливо, це сигнал до того, щоб перестати розбещувати рідних нескінченним терпінням. І почати згадувати, хоча б іноді, ще й про свої інтереси…

А ще краще не іноді, а скільки достатньо, щоб бути щасливою. Життя – не казка про Попелюшку…

Дата публікації: 23.03.2021 img Поділитися