Ніхто не каже про вседозволеність! Певні рамки і межі потрібні кожній дитині. Але не можна зловживати словами «не можна».
Це сприяє формуванню комплексів, появі страхів і почуття провини. А ми ж хочемо, що наші діти були активними, всебічно розвиненими, стали успішними! Тому деяких речей все-таки не варто забороняти.
1. Самостійно їсти
Звісно, набагато простіше швидко нагодувати малюка з ложечки, заощадивши час на прання і прибирання, яке неодмінно треба буде зробити.
Але тим самим ми позбавляємо дитину першого кроку до самостійності. Донести ложку до рота, не впустивши її вміст, це процес відповідальний і вимагає максимальної посидючості. Та й у дитячому садку це вміння згодиться!
Не шкодуйте часу на перші дорослі кроки свого малюка – це спростить вам процес виховання в наступні роки.
2. Допомагати мамі з татом
«Не чіпай, впустиш!» або «Не можна! Виллєш!», – кричить мама, а через деякий час скаржиться подружкам, що дитя зовсім нічого не хоче робити. Не позбавляйте чадо можливості вам допомогти.
Допомагаючи вам, дитина почуватиметься дорослою і потрібною. Нічого страшного, якщо після цього вам доведеться в 2 рази довше відмивати кухню – зате дитина допомогла мамі приготувати вечерю.
Виділіть для малюка дитячий набір для прибирання – нехай дорослішає. Хоче віднести посуд у раковину – дайте той, який не шкода розбити. Хоче допомогти вам з сумками – дайте йому пакет з батоном. Не відмовляйте малюкові – всі добрі звички потрібно прищеплювати з «дитинства».
3. Малювати фарбами
Не відбирайте у дитини можливість самовираження. Фарби розвивають творче начало, дрібну моторику, фантазію, знімають стрес, заспокоюють нервову систему, підвищують самооцінку і ін.
Купуйте малюкові нетоксичні фарби, одягніть на нього стару футболку (або фартушок), постеліть на підлогу (на великий стіл) клейонку і нехай малюк творить.
Хоче малювати на стінах? Прикріпіть поверх шпалер пару великих листів ватману – нехай малює. Можна навіть відвести під ці витівки цілу стіну, щоб було, де розгулятися.
4. Роздягатися вдома
Малюкам властиво скидати з себе зайвий одяг, бігати босоніж або навіть голяка. Це цілком природне бажання. Не поспішайте кричати «негайно одягнися!» (якщо, звичайно, у вас не голий бетон на підлозі). При звичайній кімнатній температурі малюк може абсолютно безболісно провести 15–20 хвилин босоніж (це навіть корисно).
5. Висловлювати свої емоції
Тобто, стрибати / бігати, верещати і веселитися, кричати та ін. Одним словом, бути дитиною. Зрозуміло, що в поліклініці або в гостях слід дотримуватися правил пристойності, але вдома дозволяйте малюкові залишатися собою. Для нього це спосіб виплеснути енергію, скинути стрес, розслабитися. Як то кажуть, «не заважайте баяністові, він грає, як уміє».
Але наші батьки тсикають до дитини з найменшого приводу. Ви знаєте, що наші сім’ї за кілька секунд можна визначити серед найбільшого натовпу іноземців? І знаєте за якими ознаками? Наші завжди намагаються скувати і подавити дитину.
6. Гратися з водою
Ну звичайно, малюк влаштує потоп. І намочиться від маківки до п’ят. Але зате скільки щастя буде в очах, і яка емоційна розрядка для нього! Не позбавляйте дитину такого задоволення. Виділіть для нього зону, в межах якої можна плескатися від душі, бризкатися та ін. Видайте різні ємкості (лійки, каструльки, ложки, пластикові стаканчики), нехай бавиться, експериментує, помаленьку вчиться розумінню що таке об’єм, кількість тощо.
7. Лазити на вулиці по турніках або спортивних комплексах
Не потрібно смикати малюка за рукав і з криками «не лізь, небезпечно» та тягнути його в пісочницю. Так, небезпечно. Але на те й потрібні батьки, щоб пояснити правила безпеки, показати, як спускатися / підніматися, підстрахувати внизу, щоб малюк не впав. Краще ваше чадо відразу навчиться контролювати своє тіло (у вашій присутності), ніж потім без вас (і без досвіду) залізе на турнік.
8. Ходити по калюжах
Калюжі – це справжнє джерело щастя. Причому, для всіх дітей без винятку і навіть для деяких дорослих. Купіть дитині яскраві чобітки і відпустіть у «вільне плавання». Позитивні емоції – запорука психічного здоров’я.
9. Чіпати речі, які б’ються
Кожен малюк вирізняється допитливістю розуму. Йому просто обов’язково потрібно помацати, роздивитися, спробувати на смак тощо. Не поспішайте відбирати з його рук подаровану вам чашку або статуетку. Просто поясніть, що ця річ вам дуже дорога, і з нею потрібно поводитися обережно – для ігор вона не призначена, але потримати і розглянути дуже навіть можна.
Якщо все-таки річ розбилася – не кричіть. Своїм криком ви так лякаєте малюка, що навіть не уявляєте як. Скажіть «на щастя!» і разом з малюком зберіть уламки (нехай він потримає совочок, поки ви будете їх змітати).
10. Мати свою думку
Мама – вона, звичайно, краще знає, яка маєчка підійде до цих шортиків, як розставити іграшки, і в якому порядку їсти страви зі святкового столу. Але ваш малюк – це вже повноцінна особистість. У нього є свої бажання, помисли і думки.
Прислухайтеся до малюка. «я так сказала!» і «тому що!» для дитини абсолютно не аргументи. Переконайте її, що ви маєте рацію, або майте сміливість погодитися з її думкою. І так! Не дивлячись на свій малий розмір, дитина вже заслуговує на повагу і не те, щоб з ним рахувались, як з кимось іншим, але вже дорослим.
Малюки, особливо починаючи з 3–4 років, бояться спати в темноті. Це нормально: психологічний «відрив» від мами нерідко супроводжується нічними кошмарами. Не перестарайтеся, привчаючи дитину до сну в окремому ліжечку або кімнаті. Якщо малюк боїться темряви, встановіть нічник.
12. Гратися з посудом
Знову ж таки, все небезпечне і дороге ховаємо вище і глибше, а лопатки, ложки, каструльки, контейнери – це не просто посуд, а розвиваючі матеріали для карапуза – нехай грається!
Якщо вам не шкода круп, то і цього задоволення позбавляти малюка не потрібно, адже так приємно пересипати з каструльки в каструльку макарони з квасолею і гречкою.
13. Не доїдати
Не варто катувати дитину кашами та супами, які вона не хоче. Обід повинен бути не мукою, а задоволенням. Тільки в цьому випадку він піде на користь. А щоб апетит був кращим, влаштовуйте поменше перекусів між прийомами їжі, і строго дотримуйтеся режиму харчування.
14. Фантазувати
Ви, як ніхто, знаєте свою дитину. Вчіться відрізняти «художній вимисел» (фантазії) від явної і навмисної брехні. Вигадки – це гра і власний всесвіт малюка. Брехня – неприпустиме явище і ознака недовіри дитини до вас.
