Нам потрібно більше Відьом. Не тих хто ховається за ароматичними паличками та гарними сукнями і працює лише тоді, коли ніхто не дивиться. Не тих, хто губиться в ніжних словах, коли їм давно слід було б говорити чітко і голосно.
А тих хто стоїть високо.
У бурі.
У вогні.
У темряві.
Нам потрібні жінки, які більше не применшують свою силу, жінки які знають, що вони Відьми, бо вже спрямували себе в цілительки, провидиці та жриці.
Жінки, які більше не хочуть догоджати, а залишаються вірними собі, які стоять за себе.
Нам потрібні жінки, які пам’ятають давню мудрість, яку черпають з утроби Матері, з котла життя. Які тчуть, працюють і діють не проти чогось, а заради самого життя.
Заради зцілення.
Заради правди.
Заради пам’яті.
Я бачила їх: тих жінок, які усвідомлюють свою чаклунську силу, які приймають її, я відчувала їхню Сміливість.
Але лише деякі наважуються жити так.
Бо це є Сила, Енергія та могутня Магія.
Часто люди й досі говорять погано про Відьом, називаючи їх злими, бо це було закладено в них протягом століть.
Але Відьма, не є злом; радше це людина, яка вирішує, кому чи чому вона служить.
І якщо ви досі боїтеся її, погано говорите про неї або нападаєте на неї, було б добре відчути, яку частину цього ви носите в собі, проживаєте чи плекаєте своїми думками. Бо іноді зло ховається за наміром принизити або очорнити когось.
Ось такими я їх побачила.
Вони йдуть.
Пам’ятайте.
І вони потрібні, як ніколи раніше.
Авторка – Маріа Солва Ройтінгер
Радимо також прочитати:
- “…Бо моя мама – відьма”, – історія, що змушує задуматися
- Відьми не старіють: історія про суперечку з батюшкою
