Подорожуючи до Луцька, журналістка Української правди відвідала Музей сучасного мистецтва Корсаків. Номінально їхала подивитись на створення найбільшої в світі картини “Космогонія”, яку з минулої осені малює в просторі Музею Корсаків митець з Горлівки Петро Антип.

Арт-об’єкт має сягнути 2 тис. квадратів. Окремі яскраві полотна зображують міфілогічні, релігійні сюжети про створення світу, зародження життя, а на останньому Антип обіцяє візуалізувати майбутнє людства.

Петро Антип створює в Музеї Корсаків в Луцьку картину “Космогонія”. Фото: пресслужба музею

Музей як безпечне місце, де все завжди “так”

Масштабний простір приватного Музею сучасного мистецтва Корсаків, який сягає 12 тис. квадратних метрів, зараз зайнятий двома великими проєктами. Окрім постійної експозиції, є декілька великих виставок, зокрема, “Український абстракціонізм: танець неокортексу”, де представлені роботи понад 40 українських художників, та виставка графіки “Україна у чорно-білому: графічні діалоги”. Окрему частину займає меморіальний музей Миколи Кумановського.

Частина нових об’єктів прямо або опосередковано стосується війни. Так, на третьому поверсі музею в центрі – дерев’яний танк-теплиця Сергія Григоряна “Зимове садівництво” – всередині пишно зеленіють хатні рослини. Така собі війна, яка вже трохи проростає і інтегрується в побут і яку перемагає щоденне буяння життя.

Але перший мій “присмак” від перебування у величезних галереях Корсаків – несподівано був інший: зчитала його як безпеку, перепочинок і медитативний простір.

У Музеї Корсаків показують інсталяцію “Нарцис” Анатолія Твердого. Фото: пресслужба Музею

Спершу просто насолоджувалась світом великих зал із чітко продуманою історією, всотувала естетику світлих приміщень, а потім вже перейшла до проживання окремих картин і рефлексій.

Тут же згадала тезу музейників після відкриття поодиноких закладів культури навесні 2022 – арт-локація тепер стає прихистком. Тоді, в травні, сильно зрезонувала фраза очільниці Музею Ханенків Юлії Ваганової:

“Коли відновили роботу – відвідувачі приходили просто щоби побути в музеї – в місці, де все так, як було колись”.

Умовно це про повернення до свого безпечного простору (і тут згадую вдалу назву неймовірного перфомансу на кіностудії Довженка), можливість абсолютно відволіктись і поринути в світ картин, арт-об’єктів, який, можливо, раніше здавався далеким, подекуди штучним.

Тепер простір музею – про ідеальне своє, про тимчасовий захист від новин і від швидкої зміни парадигми – в Музеї її вже хтось створив, вона безпечна.

Проєкти про війну, які викликають реакцію, але не травмують

На момент мого приїзду до Луцька – застала один проєкт “суто про війну”, він займав основну частину першого поверху. Здебільшого це емоційні арт-об’єкти, які мають естетичну складову і радше закликають до рефлексії, аніж спричиняють ретравматизацію.

До слова, подружжя відвідувачів, яких зустріла, привели на перший “воєнний” поверх хлопців років 6 і 10.

6-річний відвідувач, споглядаючи арт-об’єкти з іграшковими солдатиками й міні-технікою, голосно сказав: “Задовбала ця війна” і тут же зупинився біля невеличкої скульптури “Рашист”, де ворог поданий в образі мавпоподібного створіння з колючками. “Рашист” – вголос прочитав хлопець і, ще раз роздивившись, резюмував: “Точно. Схожий”.

У Музеї Корсаків тривають 2 масштабні проєкти та менші виставки. Фото: пресслужба музею

Місце зустрічі з “іншим”: історії, які привезли й лишили митці-релоканти

Ще один важливий вайб, який зчитала в музеї в Луцьку – певна – раніше сказала би “тусівка” – а зараз відчула це як хаб, де всі вдома. Художник Петро Антип, як розповіли мені “з порогу” – живе в музеї. Насправді має майстерню навпроти, вона зайнята новими скульптурами, книжками, ескізами і навіть постерами на стінах. Справляє враження дому. Зараз це зачепило по-справжньому.

Митець, який народився і виріс у Горлівці, жартома називає себе “бездомним”. Поговорили про 3 його втрачені майстерні: в Донецьку (у 1990-х, коли Антип був у РУХу), Горлівці (з початком війни на Донбасі) та на Київщині – від атак ворога на початку інвазії.

Петро Антип створює у Музеї Корсаків масштабний проєкт “Космогонія”. Фото: Пресслужба музею

Антип – у музеї і консультант фундатора, і окрема принада, адже щодня він на другому поверсі малює частину “Космогонії”. Спостерігала, як до нього раз по раз заходять відвідувачі, дехто лишається поговорити. Каже, що питають про різне: творчість, Бога, Донеччину. Про Донеччину говорить з гордістю й залюбки. Каже, що пишається, що він з Донбасу. (“Донеччина – Схід української перемоги” – згадую напис на футболці Вікторії Амеліної).

Піймала себе на думці, що така “доступність” митця, який говорить і навіть “малює” про свій дім (в творчості Антипа часто фігурують локальні символи, сюжети) – перегукується із концепцією музею. “Фішкою” Корсаків колись став локальний принцип: тут фігурує окрема історія митців Одещини, Харкова, Херсонщини, Києва, Львова, Закарпаття.

Віктор Корсак став співавтором і куратором проєкту “Космогонія”. Фото: пресслужба музею

Цікаво, що з початку повномасштабної війни цей принцип Музею з одного боку оприявнився, а з іншого – нівелювався. За словами фундатора Віктора Корсака, з весни 2022 тут побували митці з різних регіонів, про них лишився цілий пул історій, які, між іншим, можуть вдало обігувати, демонструючи картини, які є в колекції.

Наприклад, мені “зіграла” така історія про перебування в Луцьку художника з Донеччини Романа Мініна. В залі першого поверху – його чорно-біла картина, яка зображує “фірмовий” сюжет Мініна – шахтарів. Вона чітка, точна, дещо похмура.

Тепер її бачу лише у зв’язці з історією, яку почула від Віктора Корсака: живучи в Луцьку, Роман малював кольорові, позитивні сюжети. Сказав, що війну зобразив ще до її початку. У 2022 хотів малювати по-іншому – на полотнах, створених в Луцьку, його шахтарі танцювали.

Довідка

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили у Луцьку 2018 в приміщенні колишнього заводу. Він має площу понад 12 тис. квадратних метрів. Ідейним початком створення приватного музею стала Галерея сучасного мистецтва “Арт-кафедра”. Згодом фундатори Віктор та Леся Корсаки створили музей сучасного українського мистецтва, який розрісся і став популярним арт-майданчиком.

За час існування тут провели десятки масштабних проєктів, а в 2021 почали планувати своє бієнале сучасних митців – завадило повномасштабне вторгнення, але ідея в розробці. В основній колекції музею – твори більш як 100 знакових українських митців – від Криволапа та Емми Андієвської до Романа Мініна й Антона Логова.

Після початку повномасштабної війни – у Корсаків прихистили біженців і проводили арт-терапію.

Авторка – Ганна Щокань