Ще дуже давно Господь створив десять чоловіків. Один з них займався землеробством, інший стежив за вівцями, третій — рибалив. Одного разі зібралися чоловіки та прийшли до Отця з проханням:

— Ми маємо все та задоволенні життям, але чого нам не вистачає.

Господь вручив їм тісто і сказав:

— Доручаю вам зліпити з цього тіста за своєю подобою жінку, а після цього, прийдіть знову до мене і я вдихну в них життя.

Після цих слів Господь поклав на стіл невеличку блюдце з цукром і додав:

— Тут десять шматочків цукру. Візьміть собі по одному і дайте своїм жінкам, щоб життя їхнє було солодким.

Чоловіки так і вчинили.

А потім Господь сильно розгнівався:

— Я помітив, що хтось обдурив мене, бо на блюді було одинадцять шматочків цукру. Признавайтеся, хто взяв не один, а два шматки?

Всі чоловіки продовжували мовчати.

Тоді Господь вирішив забрати в них дружин та перемішати, а потім хаотично роздав назад кожному.

З того часу дев’ять чоловіків з десяти вважають, що чужа жінка набагато солодша, оскільки вона з’їла аж два шматочки цукру.

І тільки один чоловік впевнений, що жінка, яка знаходиться поруч ним — найкраща, а всі інші однакові, бо одинадцятий шматочок цукру він з’їв сам…