13 жовтня православні християни вшановують чудотворну Іверську ікону Божої Матері — одну з найшанованіших святинь усього християнського світу. З нею пов’язано безліч чудес, зцілень і дивовижних історій порятунку. Іверську ікону шанують кілька разів на рік, а день 13 жовтня — один із найурочистіших у церковному календарі.

Іверська ікона має ще дві назви — Воротарниця або Превратниця. Вона належить до типу ікон “Одигітрія”, що в перекладі означає “Та, що вказує шлях”, “Дороговказниця”. На ній Пречиста Діва зображена з Богонемовлям Ісусом Христом на руках.
Від інших ікон цей образ відрізняється особливою деталлю — рана на щоці Божої Матері, з якої стікає крапля крові. За переказом, цю рану завдали іконоборці, коли намагалися знищити святиню.

Історія появи ікони

За переказами, історія Іверської ікони розпочалася у IX столітті в Нікеї — під час правління імператора-іконоборця Феофіла. У той час ікони забороняли, їх знищували, а тих, хто зберігав святі образи, карали.

Одна побожна вдова разом із сином мала вдома образ Божої Матері, який ретельно берегла. Дізнавшись про це, воїни прийшли забрати ікону. Один із них із насмішкою вдарив списом у лик Богородиці — і сталося диво: з дошки потекла жива кров.

Жінка зрозуміла, що врятувати ікону може лише диво, і, покладаючись на Божий промисел, опустила її у море. Ікона, стоячи вертикально, попливла хвилями — так почалося її чудесне мандрівництво.

Через кілька століть ченці Іверського монастиря на Афоні побачили у морі вогненний стовп, який здіймався до неба. Біля нього стояла на хвилях ікона Богородиці. Коли вони намагалися підійти до неї човном, ікона щоразу віддалялася.

Тоді настоятель монастиря наказав братії посилити молитви. І одного дня старець Гавриїл побачив у видінні саму Пречисту Діву, яка сказала:

«Передай настоятелю і братії, що Я хочу дати їм Мою ікону в покров і допомогу. Увійди в море й іди по хвилях — і всі пізнають Мою любов до вашої обителі».

Старець без вагань ступив на воду, підійшов до ікони та приніс її до монастиря. Спочатку її поставили у храмі, однак на ранок ікона чудесним чином опинилася над монастирською брамою. Так повторювалося кілька разів, аж поки Гавриїлу знову не явилася Богородиця і сказала:

«Не хочу, щоб Мене охороняли, бо Я сама буду охороняти ваш монастир».

Відтоді Іверську ікону почали називати Воротарницею (Портаітісса). Надбрамна церква, де вона перебуває і сьогодні, стала місцем паломництва тисяч вірян з усього світу.

Чудеса Іверської ікони

Історія Іверського монастиря зберігає безліч свідчень про чудеса, що сталися завдяки молитвам перед цією іконою:

• Під час облог і нападів ворогів монастир неодноразово рятувався від знищення. За переказом, буря потопила кораблі персів, які готували напад на обитель.

• Запаси пшениці та олії в монастирських коморах дивом поповнювалися, коли братія опинялася на межі голоду.

• Хворі отримували зцілення, а люди, які молилися перед іконою, знаходили розраду, мир у серці та віру в Боже милосердя.

Перед Іверською іконою моляться у часи випробувань, воєн, епідемій, а також про збереження сім’ї, здоров’я, визволення від бід і страхів. Її вважають покровителькою дому, тому копію ікони часто розміщують біля вхідних дверей як символ Божого захисту.

За переказом, ікона залишатиметься в Іверському монастирі до кінця світу, і саме з її зникнення почнеться останній час історії людства.

Молитва до Іверської ікони Пресвятої Богородиці

Пресвята Богородице! Прийми молитву щиру із наших уст, не залиш без свого заступництва. Зціли недуги наші, як душевні, так і тілесні. Залікуй рани наші і не залиш нас, безпомічних, хто в Тобі має потребу.

Владичице Богородице, спаси і сохрани від негараздів сім’ю мою і моїх близьких. Убережи від чвар і розбрату, даруй душевний спокій, захисти від бід і не залиш на годину сумнівів.

Пресвята Богородиця, слався у віках! Прийми молитву щиру та не залиш прохання без уваги. Зціли душі наші і не покинь нас на роздоріжжі. Допоможи вибрати шлях і вбережи від помилок, душі наші брудні. Амінь

• Молитва на Покрову, від чого захищає Богородиця та коли потрібно до неї звертатися