Мені було років 17, а мамі майже 40. На той час вона була втомлена. Будь-які мої спроби витягнути її кудись, підбадьорити, розважитись “по-молодіжному” розбивалися про таке болісне “Куди мені вже в моєму віці? Я тільки з роботи, дай відпочити”.
І от я якось без особливої надії говорю: “Пішли на ковзанку”. А в неї аж очі засяяли: “А давай!”» Виявилося, у дитинстві у них у дворі щозими заливали ковзанку, і вона неймовірно любила кататися. Але востаннє робила це років 20 тому.
9 простих способів підняти собі настрій
Усе почалося з ковзанки
Я встала на лід першою, вчепилася за бортик і через плече гукнула: “Хапайся і потихеньку їдь. Якщо впадеш, не страшно”. Тільки мами за плечем уже не було. Поки я героїчно прочовгала перші кілька метрів льоду, вона встигла об’їхати ціле коло і повернутися до мене. А потім ще. І ще. І так цілу годину. І навіть після цього вона була не втомлена.
Вона тоді не знала, що за наступні 10 років встигне змінити роботу кілька разів, відкриє для себе соцмережі і сайти знайомств, вийде заміж, розлучиться, схудне, дозволить собі витрачати гроші на класний одяг і манікюр, почне пересилати мені меми і жартувати з мене. Це я до чого веду.
Ви самі пам’ятайте та іншим перекажіть, що життя може початися у будь-який час. Й іноді для цього просто треба розбудити ту 15-річну дівчинку, яка дуже любила кожну зиму кататись на ковзанах.
Авторка – flyheart.ann
