Тканини грудей є дуже чутливими до гормональних коливань. Власне, за рахунок цього «уважного ставлення» до команд, які віддають гормони, і стає можливою вчасна перебудова функціонування молочних залоз. Та різноманітні новоутворення у грудях також можуть відчутно реагувати на зміни. Якісь процеси покращуються, а якісь – навпаки. Особливо пильної уваги потребує ситуація при ЕКЗ, після гормональної стимуляції дозрівання яйцеклітин.
У будь-якому разі, при плануванні вагітності важливим етапом підготовки стає УЗД грудей. Це дозволить убезпечитися від зайвих переживань та допоможе уникнути цілої низки проблем з вигодовуванням.
Вагітність: період підготовки
Що відбувається?
Із зародженням нового життя гормони починають продукуватися в посиленому режимі. Під їхнім впливом зростає секреторна тканина грудей, в якій формуються молочні протоки та альвеоли, «мішечки», де зберігатиметься молоко. Приблизно в середині вагітності підготовка вже майже завершена – груди можуть виконувати свою функцію з продукування ідеального харчування для маляти. Та гормони, які виробляються плацентою, до пологів пригальмовують запуск лактації.
Що врахувати?
Тяжкість, набряклість і навіть легка болісність грудей на тлі різкого збільшення є нормальними симптомами під час вагітності. Однак тоді, коли дискомфорт стає надто відчутним, слід звернутися по консультацію. Її варто було б пройти і тим, хто жодного разу не відвідував мамолога. Планові гінекологічні УЗД все одно є обов’язковими – то чому в першому триместрі не перевірити й груди? Саме такі рекомендації на сьогодні є усталеними в багатьох країнах.
Приводом для візиту до лікаря має бути й виявлення ущільнень у грудях (регулярна щомісячна самоперевірка – must do для всіх жінок, і при надії – також). Поява «чогось незрозумілого» в жодному разі не повинна бути приводом для паніки. Бо зазвичай ідеться про доброякісні новоутворення. А в багатьох випадках навіть найсерйозніший із можливих діагнозів не стає приводом для переривання вагітності.
Лактація: відповідальний процес
Що відбувається?
Пролактин, головний відповідальний за секрецію молока спеціальними клітинами лактоцитами, вже давно чатує біля старту. І щойно після пологів рівень естрогену та прогестрону падає, розпочинається лактація. Для того щоб забезпечити рух молока зі «сховищ», де воно зберігається, активізується ще один гравець, окситоцин. Стимулює його продукування смоктання немовляти.
Цей гормон діє на фізичному рівні, впливаючи на м’язи, і таким чином стимулює лактацію і (бонус!) сприяє зменшенню матки та її поверненню до початкових розмірів; на психологічному ж рівні він сприяє виникненню міцних емоційних зв’язків.
Що врахувати?
Найпоширеніша з проблем під час грудного вигодовування – застій молока, який може спричинити ще більші негаразди: закупорку протоків, запалення, і навіть ураження тканин. Молоковідсмоктувач не допомагає? При надмірному набряканні, а тим паче при появі болісних відчуттів, також раціонально звертатися до лікарів. Бо такі народні методи, як прикладання капустяного листа, просто не діють, а такі, як прогрівання чи масаж – можуть суттєво нашкодити. Тож ліпше звернутися до професіоналів. При незначному застої в Оdrex може бути використаний спеціальний фізіотерапевтичний апарат HIVAMAT. Якщо ж процес зайшов далеко, може знадобитися хірургічна допомога – зазвичай мінімальна і така, що не стане на заваді подальшому вигодовуванню.
Завершення вигодовування: повернення до звичних форм
Що відбувається?
Завершувати лактацію слід поступово й делікатно. Коли потреба в грудному молоці зменшується і груди дедалі рідше стимулюються, організм реагує на натяк – рефлекторні викиди пролактину і окситоцину припиняються, лактоцити перестають продукувати молоко. Молочні залози переходять до стану інволюції й альвеоли потроху зникають. Ось-ось, і знову знадобиться бюстгальтер меншого розміру. Груди стають більш пружними… Але дуже часто не настільки, як ще було до вагітності та вигодовування.
Що врахувати?
Птоз, тобто опускання грудей після вигодовування – це також природний процес. Після значного збільшення покривні тканини не завжди можуть повернутися до витокового стану, і за рахунок надлишку шкіри опускаються вниз і тканини самої молочної залози. Передбачити, кому пощастить зберегти дівочі форми, а кому ні, дуже складно. Це не залежить від тривалості періоду годування – куди більшу роль може відіграти спадковість.
У випадках, коли жінку не задовольняють внесені лактацією «корективи», вона може обрати оптимальний для себе хірургічний варіант вирішення проблеми. Це може бути підтяжка шкіри грудей, ліпофілінг (відновлення об’єму за рахунок власної жирової тканини) або встановлення імплантів. До пластичної хірургії доцільно вдаватися тоді, коли жінка вважає свої репродуктивні плани вже виконаними. Бо під час наступної вагітності груди знову проходитимуть крізь циклічні зміни, і результат попередніх хірургічних втручань може потребувати корекції.
