Звісно, кожна мама бажає своїй дитині найкращого і намагається покращити її життя. Але деколи мами просто несвідомо роблять протилежне. Не тому, що не люблять, просто вони не все розуміють, беруть приклад з власних батьків або ж не мають досвіду. Та це не так страшно, головне намагатись розібратись в цьому, поки не пізно, адже дитинство промайне непомітно, а плоди пожинати доведеться усе життя.
Дуже важливо довіряти своїй дитині та дозволяти їй вчитись, здобувати досвід. Так, ми можемо переживати, але ніхто ж не казав не допомагати і не контролювати. Просто коли ми позбавляємо дитину можливості щось дослідити, то викликаємо у неї відторгнення і бажання зробити це за нашою спиною, а ось тут вже проконтролювати наслідки буде не так просто.
Можливо, у вашої дитини є якийсь спосіб розв’язати ту чи іншу проблему.
Не поспішайте нав’язувати своє бачення та перекреслювати усе, що згенерувало ваше чадо.
Саме так ми і вчимось бути собою, зіштовхуватись з різноманітними питаннями та знаходити вирішення методом спроб та експериментів.
Якщо ми дамо дитині своєрідну свободу та дозволимо пробувати свої сили, то це лише зміцнить наш зв’язок та викличе довіру. Дитина знатиме, що вона має право на спробу і навіть на помилку. Але при цьому її ніхто не засудить. Навпаки, вона знатиме, що її підтримають, зрозуміють і будуть любити такою, як вона є.
Ніколи не переконуйте дитину в тому, що вона чогось не вміє чи не може.
Дайте їй можливість спробувати та оцінити свої сили. Запропонуйте їй свою допомогу або просто підстрахуйте, скеруйте у більш безпечне та правильне русло. Але в жодному разі не позбавляйте її можливості реалізувати свою ідею. Це лише травмує дитину та зробить з неї невпевнену у собі особистість, яка не вміє брати на себе відповідальність та боїться проявляти ініціативу.
Обов’язково хваліть дитину
Навіть якщо щось не вдалось. Але ж вона спробувала, доклала певних зусиль. Разом ви можете попрацювати над помилками та покращити результат. Так ви навчите дитини не здаватись, а вставати і пробувати знову. Така звичка притаманна усім успішним людям, саме вона привела їх до певних висот.
Усі ми робимо помилки і це не залежить від віку. Усі ми весь час вчимось і не завжди у нас виходить бути гарними людьми. Якщо у вашої дитини виникають якісь проблеми з поведінкою чи їй щось не дається, то в жодному разі не сваріть її, не критикуйте і не принижуйте. Так, треба поговорити і все пояснити, деколи навіть треба придумати покарання. Але не робіть це привселюдно, не зраджуйте свою дитину і не ставте її у незручне становище.
Ви маєте навчитись хвалити дитину і карати її. Але і те, і друге має бути з розумом.
Похвала має бути щирою, але в жодному разі не має викликати у дитини враження, що все що вона робить — істинно правильно і вона краща за всіх. Покарання теж має бути цивілізованим та корисним. Не треба бити дитину чи ставити у куток, ви можете просто тимчасово позбавити її чогось, тим самим давши зрозуміти, що за все в цьому житті треба платити. Також важливо говорити з дитиною, пояснювати їй змалку причинно-наслідкові зв’язки, щоб вона розуміла чому щось робити треба, а щось категорично не варто.
