Ця рослина містить солі кальцію, ефірні олії, смоли, дубильні речовини, слиз, летку олію, вітаміни. Має жовчогінні, протизапальні, протисудомні, болетамівні, відхаркувальні та сечогінні властивості. Вона регулює тиск, підсилює кровообіг, заспокійливо діє на центральну нервову систему.
Препарати з буквиці лікарської застосовують при захворюванні печінки, стійкому кашлі з гнійним харкотинням, астмі, коклюші. Помічні вони також при порушенні травлення, гастриті, водянці, запальних процесах у сечовивідних органах, нервовому виснаженні, запамороченнях, мігрені. Настої з буквиці допомагають при ломоті в суглобах, ендеартриті нижніх кінцівок, подагрі, поліартриті, паралічі, ревматизмі, ревматоїдному артриті. Для цього потрібно 2 ст. ложки листя і квітів буквиці лікарської залити 1 скл. окропу, настояти 4 год, процідити і пити по третині склянки тричі на день за півгодини до їди. Для видалення згустків при гаймориті настій періодично закапувати в обидві ніздрі.
При суглобовому ревматизмі заживають такий настій: 5 г листя та квітів буквиці залити 1 скл. окропу, додати 2 ст. ложки портвейну, настояти в теплому місці 15 хв і пити по третині склянки тричі на день за півгодини до їди.
Коріння буквиці лікарської у невеликих дозах має послаблювальну дію, а у великих провокує блювання. Порошком із висушеної верхньої частини цієї рослини труять мишей. Натомість молоде листя буквиці використовують як заварку до чаю, а всю надземну частину – для ароматизації безалкогольних напоїв.
