Кріп. Не лише універсальна приправа, а й дієвий лікувальний засіб. Застосовують для поліпшення травлення, як сечогінний та болезаспокійливий засіб при коліках, тривожному сні й надмірній збудливості. Сприяє розширенню кровоносних судин і зниженню кров’яного тиску.
Любисток. Коріння використовують для лікування серцевих, нервових та шлункових хвороб. Це чудовий глистогінний засіб. А розтерте листя, прикладене до скроні, здатне знімати сильні головні болі.
Меліса. У перекладі з грецької «меліса» означає «бджола». Якщо пасічник натре руки й обличчя листям меліси, його ніколи не вжалить бджола… Сухе листя меліси відлякує міль, мишей, захищає продукти від плісняви.
Чебрець. Відвар або настій з цієї трави поліпшує травлення, заспокоює болі. Олія, настояна на чебрецеві, лікує радикуліти, артрити та міозити.
Рута. Її смак середній між цибулею і часником. Тому використовують як приправу до салатів, гарнірів, при солінні й маринуванні. Добрий лікувальний засіб від ревматизму, головних болів та захворювань очей, особливо від гнійних кон’юктивітів.
Розмарин. Листя з приємним запахом використовують для приготування приправ до м’ясних, рибних та овочевих страв. Як лікарську рослину використовують від неврозів, запаморочення, послаблення пам’яті, астми, захворювання глотки й гортані.
Майоран. Відварами з сухого листя лікують неврастенію, головний біль, нежить, астму. Олію використовують при варикозному розширенні вен.
М’ята. На городі неодмінно має бути кущик цієї духмяної рослини. Вона добре освіжає повітря в приміщенні, її заварюють як чай, використовують при солінні огірків та помідорів. М’ята – обов’язковий компонент серцево-судинних препаратів. Відваром полощуть ротову порожнину, використовують як засіб від нудоти.
Базилік. Сильний приємний запах освіжає повітря. Подрібнені стебла і листки додають у салати, підливи та супи, рибні страви. Застосовують від гастриту, колік у шлунку, головних болів, екзем.
