Здоров'я та краса Консультація лікаря

Коли дівчинку слід відвести до гінеколога

Багато мам вважає, що дівчатам до гінеколога слід звертатися тільки після того, як вони почнуть жити статевим життям. Але це не так. У деяких випадках до гінеколога треба йти обов’язково!

Якось випадково стала свідком, як одна жіночка обурювалася під кабінетом у педіатра з приводу того, що, мовляв, “некомпетентна” лікарка сильно образила її 8-річну донечку. Адже після огляду чомусь порадила звернутися до гінеколога. “Погляньте: це ж тільки дитина, навіщо їй “жіночий” лікар?” — дратувалася мама.

На жаль, багато чомусь вважають, що дівчатам до гінеколога слід звертатися тільки після того, як вони почнуть жити статевим життям. А доти — просто не потрібно. Про те, чому іноді маленькій дівчинці доводиться звертатися за допомогою до “дорослого” лікаря, розповіла акушерка-гінекологиня Ольга Багриновська

— Так, — зазначає Ольга Володимирівна, — дорослі люди часто помилково вважають, що якщо дівчинка не живе статевим життям, у неї не можливе запалення яєчників, придатків, виникнення кист чи інших “жіночих” хвороб, але це, на жаль, не так. Адже кожна дівчинка, незалежно від віку, має ті ж самі статеві органи, що й доросла жінка. А якщо є орган, у ньому можуть розвиватися небажані процеси. А ті чи інші гінекологічні патології, які вчасно не діагностувати і не вилікувати, можуть не лише підірвати здоров’я дитини, але й спричинити у майбутньому порушення репродуктивної функції.

— Яке гінекологічне захворювання є найпоширенішим у дівчаток дошкільного і молодшого шкільного віку?

— Це, насамперед, вульвовагініт — запальне захворювання зовнішніх статевих органів (вульви) та піхви, яке виникає, як правило, у дівчаток до восьми років і в жінок похилого віку. Це пов’язано з тим, що у цієї категорії пацієнток слабкі захисні властивості піхви, дуже мало молочнокислих бактерій — природних захисниць від інфекції. Так що не варто дивуватися, що ця недуга може виникнути навіть у маленької дитини.

— Які ж причини виникнення вульвовагініту?

— Часто — недотримання елементарних норм гігієни. Якщо доросла жінка приймає душ чи ванну щодня, то чому маленька дівчинка може це робити рідше? Сприяти розвитку вульвовагініту може і тісний чи синтетичний одяг — у такому випадку виникають алергія чи запрілості в ділянці зовнішніх статевих органів. Інші причини — потрапляння в піхву сторонніх тіл, укуси комах, гельмінтози, алергія на медикаменти, пральний порошок, дрібні травми, подряпини.

Сприяють виникненню вульвовагініту деякі захворювання, наприклад, ГРВІ, грип, скарлатина, отит, тонзиліт, пієлонефрит. Звісно, інфекція може бути і первинною — хламідіоз, трихомоніаз, мікоплазмоз, кандидоз. Дитина може заразитися від батьків (тому-то так важливо, щоб у маляти були окремі мочалка, рушник тощо; інколи дитина заражається під час пологів), причиною кандидозу найчастіше буває лікування антибіотиками. Навіть стрес, який з’являється у дитини в період адаптації при відвідуванні дитячого дошкільного закладу або ж початкової школи, може сприяти створенню оптимальних умов для розмноження у дитячому організмі хвороботворних мікроорганізмів. У дітей 3-6 років найчастіше зустрічається гострий вульвовагініт, у 7-14 років — хронічний.

— Чим загрожує це захворювання, чи можливі ускладнення або розвиток інших хвороб?

— Головна загроза при вульвовагініті — це зрощення малих статевих губ, причому при запущеному стані дане явище може призвести до закриття сечового каналу. За відсутності належного лікування і розвитку захворювання можливе виникнення кондилом, поліпів, рубців у піхві, закриття спайками маткових труб, порушення відтоку менструальної крові. При найнесприятливішому розвитку подій ускладнення може негативно вплинути на репродуктивні можливості, а також ускладнити подальше статеве життя жінки.

— А як мама може дізнатися, що її дочка хвора, і їм потрібно відвідати гінеколога?

— Симптомами вульвовагініту є свербіж і печіння в ділянці статевих органів, причому вони посилюються при сечовипусканні, ходьбі. Часом до цих відчуттів додаються гнійно-слизові виділення. Досить рідко, але трапляються кров’яні виділення і неприємний запах, це може свідчити, що захворювання занедбане і перейшло в хронічну форму.

Тож до медичної установи потрібно звернутися якнайшвидше. Гінеколог огляне статеві органи дівчинки, візьме кілька типів мазків і призначить відповідне лікування, приміром, антибактеріальні чи протигрибкові препарати, імуномодулятори, що підвищать захисні сили організму, та пробіотики, які відновлять мікрофлору піхви та кишечника.

Звісно, якщо вульвовагініт розвивається як супутнє захворювання іншого, слід обов’язково лікувати основну недугу. Часто хворим на вульвовагініт рекомендується перехід на здорову дієту: виключити консерванти, збільшити в раціоні кількість зелені, овочів, фруктів, кисло-молочних продуктів. Не можна нехтувати гігієною тіла — дитина повинна митися і підтримувати в чистоті зовнішні статеві органи.

— Маленька дівчинка може мати й інші гінекологічні проблеми?

— Обов’язково слід звернутися до лікаря-гінеколога, якщо дівчинку турбують гострі чи хронічні болі в животі, змінилася його форма чи величина, адже причинами таких змін можуть бути кісти і пухлини яєчників. Також потрібно прийти на огляд, якщо молочні залози, волосся під пахвами і на лобку починають рости раніше 8 років або цих ознак немає до 13 років, місячних — до 14-15 років; якщо з’явилося надмірне оволосіння тіла чи оволосіння у нетипових місцях (на грудях, над верхньою губою), асиметрія молочних залоз тощо.

Наталія ПАВЛЕЧКО

 

Дата публікації: 21.07.2021 img Поділитися