Війна щодня випробовує українців: іноді наші емоції зашкалюють, а часом зникають усі разом. Але чи можливо взагалі нічого не відчувати, і як дозволити собі проживати емоції?
Про це розказав експерт з емоційної грамотності Марк Брекетт у подкасті «Простими словами», створеного в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Його особистий досвід пошуку способів емоційної регуляції перетворився на цінний ресурс, яким він ділиться, підкреслюючи: кожен може навчитися розуміти й управляти своїми почуттями.
Концепція емоційного інтелекту
Вперше концепція емоційного інтелекту описана в 1990 році, здобула популярність завдяки книзі Девіда Ґоулмана «Емоційний інтелект» (1995). Марк Брекетт спрощено пояснює, що емоційний інтелект — це про те, як керувати почуттями, щоб досягати своїх цілей. За його словами, емоційний інтелект налічує пʼять навичок:
- Розпізнати почуття.
- Зрозуміти їх.
- Дати їм назву.
- Виразити емоції.
- Врегулювати їх.
Радимо також прочитати: Відповідальність за емоції, або Чому злитися, боятися, соромитися – це не погано?
Чому треба контролювати внутрішній монолог
Іноді може здаватися, що ми не маємо влади над внутрішнім монологом, бо часто він витісняє все інше. Але, на переконання Брекетта, питання лише в практиці й нашому виборі. Акцентуючи, що людині під силу опанувати свої емоції й думки, експерт наводить цитату Віктора Франкла, який пережив голокост: «Між стимулом і реакцією є простір. У цьому просторі є наша сила вибирати нашу реакцію. У нашій відповіді — наше зростання й наша свобода».
У часи війни українці часто стикаються зі складними емоціями, які можуть змусити «вимкнути» емоції зовсім й діяти раціонально. Але Брекетт вважає, що люди не втрачають здатність відчувати як таку, радше йдеться про втрату здатності бути з цими почуттями. Тобто, коли людина говорить, що вона не відчуває нічого, найімовірніше, вона пригнічена й відчуває відчай, але не може знайти слів або сміливості, щоб цим поділитися.
Однак пригнічені емоції все одно знайдуть вихід назовні: через крик чи сльози, розлади харчової поведінки чи ненависть до себе, втечі від реальності тощо. Тому важливо навчитися підтримувати себе й інших через обговорення своїх переживань. Батьки та вчителі повинні бути готовими допомогти дітям розуміти свої емоції й формувати стратегії самопідтримки. І це мають бути не просто вказівки робити щось, а обережні розмови з питаннями та відповідями.
Щоби стишити внутрішній негативний голос, психолог радить зосереджуватися на позитивних аспектах свого життя: оточенні, роботі, родині та тому, що ви загалом маєте. Замість речей, які змушують погано ставитися до себе та підживлюють внутрішній негативний голос.
Радимо також прочитати: Чому не можна придушувати негативні емоції
Як змінити самосприйняття
- Змінювати обставини. Іноді, щоб рухатися вперед, потрібно змінити оточення, навіть якщо це важко через спогади або звʼязок із минулим.
- Працювати з іншими людьми. Довіра й підтримка в спілкуванні допомагають долати труднощі. Підтримуючи інших, навіть у важкі часи, ми можемо відчути полегшення й поліпшити власний емоційний стан.
- Плекати внутрішній потенціал. Здатність говорити собі: «Це почуття не назавжди. Сьогодні важкий день, але завтра буде краще» — ключ до подолання труднощів. Навички самопідтримки є важливими, адже в певний момент ми залишаємося сам на сам зі своїми емоціями.
Розвиток емоційного інтелекту є щоденною працею над собою. У контексті війни в Україні ці навички стають ще більш важливими. Контроль над емоціями, підтримка себе та інших, здатність змінювати обставини й самосприйняття — це ключові аспекти, які допоможуть нам зберігати психологічну стійкість і долати життєві виклики. Більше про те, як розвинути власну стійкість та про способи самопідтримки: https://howareu.com
