Інжир – це не просто звичайний фрукт, насправді це навіть не фрукт.
Простими словами, інжир – це перевернуті квіти.
Інжир — дивовижний плід. По-перше, технічно інжир – це не фрукт, а інфрукт (набір фруктів). А по-друге, для розмноження їм потрібна оса, комаха, яка вмирає всередині інжиру.
Інжир — це певного роду перевернуті квіти, які цвітуть усередині цього великого, темного, червоного бутона, відомого нам як інжир.
Інжир не має класичної квітки, на яку прилітають й запилюють комахи. В інжирі все догори дриґом: квітки заховані всередині плода, який ще треба примудритися запилити. Кожна хрустка дрібна частинка, яку ви відчуваєте, коли їсте інжир, відповідає окремій квітці, що знаходиться всередині інжиру, їх там величезна кількість. І ось тут починається історія стосунків між інжиром та інжирними осами.
Дивовижне запилення інжиру
Найцікавіше — це особливий процес запилення, який потрібно відтворити квіткам інжиру. Запилення не залежить від того, чи принесе вітер або бджоли пилок, як це потрібно для інших плодів. Інжиру для запилення потрібні інжирні оси (фігові оси), які помирають всередині плода.
Фігова оса та фігові дерева взаємодіють біологічно, приносячи взаємну користь. Інжирні оси переносять пилок і дозволяють інжиру розмножуватися. З іншого боку, оси не можуть вижити без інжиру, оскільки вони відкладають свої личинки всередині плода.
Самки інжирних ос, коли дозрівають і запліднюються, потрапляють всередину незрілого інжиру і відкладають там свої яйця. Вони проникають в інжир через остиолу, природний отвір у плоді. Опинившись усередині, вони шукають рильця квітів, щоб відкласти туди свої яйця. Оскільки остиола, через яку вони проникають, зазвичай дуже вузька, дуже часто самки втрачають крила та/або вусики.
Оскільки оса-мати також народилася в іншому інжирі, вона отримала у ньому пилок. Під час відкладання своїх яєць вона залишає пилок у новому плоді, виконуючи свою функцію запилювача.
Потім оса гине всередині інжиру, який поглинає її, щоб отримати поживні речовини. Інжир містить ферменти, які здатні перетравлювати цих комах і поглинати їхні поживні речовини.
Коли інжир розвивається і дозріває, оси завершують свій біологічний цикл. Самці багатьох видів ос не мають крил. Тому вони залишаються всередині інжиру, щоб спаровуватися з самками. Потім вони риють тунель, щоб усі запліднені самки могли вийти на пошуки іншого інжирного дерева. Деякі особини чоловічої статі гинуть всередині плоду або випадають назовні, де незабаром гинуть. Тому коли ми їмо інжир, всередині ос уже немає.
Хоча коли ви їсте інжир є шанс, що ви їсте й осу. Однак багато поширених видів інжиру можуть розвиватися без запліднення ззовні. Black Mission, Brown Turkey, Brunswick та Celeste — деякі типові сорти такого роду. Тому не варто лякатися та відмовлятися від інжиру в принципі. Комерційні сорти переважно самозапильні.
Унікальні властивості інжиру
Інжир містить багато корисних речовин. До його складу входить бета-каротин, фосфор, натрій, калій, магній, вітаміни групи B і C, антиоксиданти та амінокислоти.
- Споживання плодів інжиру позитивно впливає на тривалість життя, зміцнює імунітет та знижує рівень холестерину у крові.
- Завдяки своєму складу, інжир працює і як легкий антидепресант: покращує настрій та знімає наслідки стресу.
- Інжир може допомогти при застуді та полегшити сильний кашель. Заваріть сушені плоди кип’яченим молоком і дайте напою настоятися протягом 10-15 хвилин. Пийте у теплому вигляді 3 рази на добу. Інжир нормалізує температуру тіла.
- Свіжий інжир чудово втамовує голод. Плід можна використовувати для перекусів. 2-3 плоди легко замінять канапки з ковбасою або м’ясом.
Народна цілителька: “Якщо хочете позбутися закрепу, візьміть 100 г інжиру…”
Вживання плодів інжиру протипоказане при гострих запальних захворюваннях ШКТ, сечокислому діатезі, подагрі. Молочний сік рослини використовують у народній медицині для виведення бородавок; в умовах експерименту він затримує ріст саркоми, згубно діє на гельмінти.
