Висить табличка: “Зачинено”. Люди проходять повз. Зачинено то зачинено. Марно ломитися у двері. Можна піти та знайти ті двері, які відчинені.
І щастя теж проходить повз
Коли ви у відчаї вирішуєте, що сподіватися нема на що, ви вивішуєте цю табличку: «Зачинено». І невідомі люди її бачать. І проходять повз, не намагаючись відчинити двері. Вони можуть бути незачинені! Але перевіряти ніхто не буде, швидше за все.
Жінка думає: Мені вже стільки років! І стільки років очікування щастя. І стільки невдалих досвідів. Сподіватися нема на що. Потрібно доживати своє життя!». І негайно з’являється табличка “Зачинено.
Чоловік думає: Я так багато працював. Такі старання доклав. Але до успіху так і не прийшов. Нема сенсу розраховувати на щось, треба дожити до пенсії і не рипатися!». І на дверях з’являється табличка. Ось тепер точно все. «Сподіватися нема на що. Потрібно доживати життя».
Талановита людина думає про те, що талант її нікому не потрібен. Немає сенсу робити спроби і розраховувати на щось.
Але найчастіше табличка про особисте життя. Про стосунки. Як тільки перестав хотіти, відступив від бажаної мети, прикрився віком та минулими невдачами – так і повісив цю табличку. Вимкнув світло. Сам написав слово, яке бачать інші.
А людина не бачить. Табличка ж повернута до інших.
І насправді чекає на людину щастя
Двері не зачинені. Вона ще сподівається в глибині душі… А щастя минає. І люди проходять повз.
Але фатальні слова сказані: вголос чи про себе. З цих слів починається руйнування тканини буття: хороші події та люди проходять повз. А організм втрачає сили, обличчя – привабливість, розум – гостроту. Все це не потрібне. Людина сама так вирішила. Сам так сказала. Або подумала…
Це слова, які не треба казати. А якщо вони спали вони на думку – зупиніться. Не ви обрали день свого народження. Не ви вибрали батьків. Не ви вибрали своє тіло. Від вас залежить лише старанність та правильні дії. Все може статися, змінитись на краще. І треба жити, боротися та сподіватися на добрі зміни.
Шанси є. Якщо ви самі не вивісите табличку та не припините жити раніше часу…
Радимо також прочитати:
- Щастя – всередині нас»: 30 уроків філософії оптимізму
Авторка – Ганна Кір’янова