Гриби не лише збагачують та урізноманітнюють наше меню, їх здавна використовують у народній медицині.

У лисичці справжній вітаміну А не менше, ніж у моркві, вітаміну В стільки ж, як у телячій печінці, а вітаміну С не менше, ніж у цитрусових, смородині та часникові. Лисичка має протипаразитарні властивості, виводить з організму радіонукліди. Настоями з цих грибів лікують ангіну, фурункульоз, нариви. Такі настої покращують функцію печінки, зір, їх застосовують при лікуванні різноманітних гнійних захворювань, навіть при зараженні крові.

Лисичка – єдиний гриб, який не мнеться, не кришиться і не червивіє. У ньому є речовина хітинманоз, від якої гинуть черви та гельмінти усіх видів. З профілактичною метою від гельмінтів використовують настій із лисичок справжніх: 2 ст. ложки свіжих подрібнених лисичок або 3 ч. ложки сухих залити 150 г горілки, настояти два тижні у холодильнику, профільтрувати. Пити, попередньо збовтуючи, по 1 ст. ложці на ніч. Дозу розраховано на місяць.

Для виведення з організму гостриків, аскарид та їхніх яєць ліпше застосовувати порошок із висушених лисичок, оскільки в них повністю зберігається хітинманоз, потрібний для знешкодження гельмінтів (по 1 ч. ложці на ніч).

Корисний для організму суп з лисичок. Для того аби його приготувати, потрібно 500 г лисичок, 100 г сала, 3 л води, цибулина, 1 ст. ложка борошна, сметана, сіль.
Ростуть лисички у змішаних лісах великими колоніями з червня до листопада.