Likarni.com про небезпеку кризи далі у матеріалі. Тож при гіпертонічному кризі можливе порушення кровообігу, що спостерігається в серцевому м’язі, головному мозку, нирках та інших важливих органах.
Можливі ускладнення
Інфаркт міокарда, який розвивається на тлі спазму коронарних артерій, розлади кровотоку, ішемії міокарда. Симптоматично інфаркт проявляється вираженим болем за грудною клітиною, що іррадіює в область лопатки, руки, шиї, а також задишкою, пітливістю, відчуттям страху.
Інсульт, коли в тканинах головного мозку формується патологічний осередок у вигляді гематоми (порожнини, заповненої кров’ю), який виникає в результаті розриву кровоносної судини при підвищенні артеріального тиску. Клінічні симптоми залежать від області ураження мозку. Так, може спостерігатися запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості, порушення роботи верхніх / нижніх кінцівок, асиметрія особи, загальмованість, погіршення пам’яті, невиразна мова, пригнічення когнітивних функцій.
Крововилив в сітківку ока, що призводить до появи таких симптомів, як порушення зору різного ступеня вираженості.
Аневризма аорти, що проявляється болем в області живота і може привести до масивної кровотечі.
Гостра ниркова недостатність, симптоматика якої проявляється зменшенням добового об’єму сечі, підвищенням рівня шлаків в організмі.
Набряк легень, який може розвиватися як самостійна патологія або бути ускладненням на тлі порушення коронарного кровотоку. Набряк легень проявляється задишкою, вологими хрипами в легенях.
Щоб вчасно запідозрити гіпертонічний криз, попередити розвиток важких ускладнень, необхідно знати симптоми. Вони можуть розвиватися як поступово, так і швидко, що найбільш часто відбувається. Ось основні з них:
- запаморочення;
- «мушки» перед очима;
- відчуття жару;
- тяжкість за грудиною;
- головний біль;
- виражене потовиділення, через що шкіра на дотик стає вологою;
- нудота;
- почервоніння обличчя, грудей, шиї у вигляді плям;
- блювота, після якої людині не стає легше;
- психоемоційне збудження;
- тремтіння в тілі;
- прискорене серцебиття;
- погіршення зору, слуху.
До провокуючих чинників розвитку гіпертонічного кризу належить:
- різке припинення прийому гіпотензивних препаратів;
- сильний стрес;
- зміна погодних умов (особливо часто гіпертонічний криз розвивається в жарку пору року);
- надмірний прийом алкогольних напоїв;
- важке фізичне навантаження.
Діагностика кризу включає основні методи:
- вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень;
- реєстрація електрокардіограми.
Крім того, в ході обстеження лікар може призначити:
- ехокардіографію;
- холтерівське моніторування АТ;
- комп’ютерну томографію;
- біохімічний аналіз крові;
- ультразвукове дослідження нирок, наднирників.
Лікувальна тактика кризу полягає в поступовому зниженні АТ і стабілізації його показників. Щогодини тиск можна знижувати приблизно на 10 мм рт.ст. Також найчастіше використовуються гіпотензивні препарати для внутрішньовенного введення, нерідко застосовуються ліки з внутрішньом’язовим введенням.
Для підтримки артеріального тиску на прийнятному для людини рівні, можуть призначатися діуретики, антагоністи кальцію, бета-блокатори, інгібітори АПФ, препарати центральної дії.
Щоб уникнути розвитку гіпертонічного кризу, необхідно регулярно приймати гіпотензивні ліки людям з гіпертонічною хворобою, уникати стресових ситуацій, не наражати на свій організм важке фізичне навантаження, а також стежити за своєю вагою, оскільки ожиріння є одним з факторів підвищення артеріального тиску.
