Розгублена молодь гарячково думає, до якого університету вступати. Чи не вступати… Чи за кордон… Або відразу працювати… А ще можна у тата-мами на шиї.
Формула “20:20”
Насправді уже виведена формула: 20:20. Перша цифра означає, що усвідомлене розуміння «ким я хочу бути і що робити» приходить до людини десь у 20 років. Цей період збігається приблизно із третім курсом університету, коли починаються вузькі спеціалізації. А зараз – самі сумніви.
Другі «20» – це приблизно стільки відсотків випускників, які твердо знають, куди і навіщо вступати, щоб потім забезпечити собі шматочок хліба з маслом. Тому стільки вагань.
Важливі запитання перед вибором професії
Але ось що цікаво. Розумні хлопці і дівчата до вибору професії тепер підходять незвично. Вони зрозуміли, що не хочуть ставати лузерами і що навчання не дає ніяких гарантій. Хоча й без диплома якось незатишно. Тому ці молоді люди шукають не вузьку спеціалізацію (це вже дуже примітивно і застаріло), а виходять із практичних особистих відчуттів.
У першу чергу, вони зачиняються на один вечір у кімнаті і перед сном тихесенько ставлять самі собі такі запитання:
- На майбутній роботі я хочу мати справу з паперами чи з людьми?
- Я прагну сидячої чи мобільної діяльності?
- Хочу працювати на себе чи на когось?
- Мені потрібна робота рутинна чи креативна?
- Я хочу бути частиною великої чи маленької компанії?
- Волію бути залученим до державної чи приватної структури?
- Мрію залишитися вдома чи поїхати за кордон?
- Хочу керувати чи виконувати?
- Працювати від дзвінка до дзвінка чи за вільним графіком?
- Скільки приблизно грошей я хочу отримувати відразу, через три, через п’ять, через десять років?
Тільки після цього можна буде складати перелік професій, які тобі відповідають. І вже тоді шукати, де можна поєднати приємне з корисним, ставши високооплачуваним компетентним працівником. Правда, такий підхід притаманний лише особливо кмітливим молодим людям. Тим, які не хочуть потім, немов зайці, гарячково перебігати з роботи на роботу. А прагнуть відразу заробляти багато і відчувати себе впевнено, як риба у воді. Решта обирають професію… Навіть якщо її вже не існує.
Радимо також прочитати: Вибираючи професію, визначте три види свого інтелекту
Автор – Володимир Співаковський
Матеріал з архіву газети “Сім’я і дім”
