Здоров'я та краса Сам собі лікар

Ефект Даннінга-Крюгера, або Чому ми віримо псевдоекспертам із психології?

Їхня самовпевненість приваблює, поради звучать просто та зрозуміло, та чи варто довіряти таким психологам? Як відрізнити псевдоексперта від професіонала?

Ви точно бачили їх: популярні блогери та «гуру саморозвитку», які з абсолютною впевненістю обіцяють вирішити ваші проблеми за три-п’ять-сім простих кроків. Їхня самовпевненість приваблює, поради звучать просто та зрозуміло. А от справжні психологи часто обережні, кажуть: «Це залежить…», «Потрібно досліджувати…», «Універсальних рішень немає…». Чому так відбувається? Відповідь ховається у психологічному феномені, відомому як ефект Даннінга-Крюгера.

Що таке ефект Даннінга-Крюгера?

Ефект Даннінга-Крюґера – це когнітивне упередження, при якому люди з низькою кваліфікацією переоцінюють свої здібності, а висококваліфіковані люди можуть недооцінювати свої.

Це явище, коли люди з обмеженими знаннями у певній сфері переоцінюють свої знання. Виходить, чим менше людина знає, тим більше вона впевнена, що знає все. І навпаки, справжні експерти, усвідомлюючи складність предмету, часто сумніваються у власних знаннях.

Причина проста: щоб зрозуміти, наскільки ти некомпетентний, потрібні саме ті знання, яких бракує. Це як людина, яка подивилася кілька роликів на YouTube про ремонт авто й щиро вірить, що розбирається краще за досвідченого механіка. Вона просто не знає, скільки ще не знає.

Радимо також прочитати: Психолог, психіатр, психотерапевт – яка між ними різниця?

Від новачка до експерта

Існує відома метафора, що ілюструє цей психологічний процес:

1. Пік «Гори Дурниць» (The Peak of Mount Stupid). Початковий етап, коли впевненість на максимумі, а знання — на мінімумі. Людина отримала базові знання і відчуває себе експертом. Саме тут застрягають більшість популярних блогерів і початківців, які ще не зіткнулися з реальною складністю професії.

2. «Долина Відчаю» (The Valley of Despair). Здобуваючи реальні знання та досвід, людина усвідомлює масштаб невідомого. Впевненість падає, бо стає очевидним, скільки ще залишилося вчитися.

3. «Схил Просвітлення» (The Slope of Enlightenment). Поступове відновлення впевненості на міцному фундаменті реальних знань. Людина знає, що знає, і що ще потребує освоєння.

4. «Плато Стабільності» (The Plateau of Sustainability). Справжня експертність. Людина знає багато, але усвідомлює межі своєї компетенції. Її впевненість реалістична, спокійна та позбавлена категоричності.

Радимо також прочитати: Профі чи ні, або Як зрозуміти, що психолог не ок

Як розпізнати псевдоексперта в психології

Надмірна впевненість і простота. Обіцяють універсальні рецепти та швидкі результати: «Просто полюби себе», «Позбудься тривоги за три дні», «Зроби три кроки».
Відсутність профільної освіти. Справжній психолог має вищу освіту, спеціалізацію у методі, власну терапію, супервізію та членство у професійних асоціаціях.
Відсутність чіткої спеціалізації. «Фахівець з усіх проблем» часто означає поверхневі знання.
Агресивний маркетинг. Гарантії швидких результатів і постійна реклама.
Авторські методи без наукового підґрунтя: «авторський метод» часто прикриває відсутність системних знань.

Будьте критичними. Впевненість не дорівнює компетентності. Справжня експертність рідко буває голосною. Вона живе у нюансах, в глибині знань та у повазі до складності людської психіки. Наступного разу, коли хтось буде впевнено роздавати поради «без досвіду», згадайте: справжня мудрість часто тихо, але твердо, стоїть на міцному фундаменті знань.