Кожна сім’я уважно спостерігає, як дитина робить перші невпевнені рухи, вчиться тримати рівновагу й пізнає світ. Але часто у цей період виникає питання, яке турбує чимало мам і татів: чому дитина ступає не на всю стопу, а ходить лише на носочках (навшпиньки)?

Одні батьки сприймають це як потішну особливість і навіть милуються кроками «балерини». Інші — починають панікувати, підозрюючи у малюка серйозні проблеми з опорно-руховим апаратом чи нервовою системою. Тож де межа між нормою і патологією?

Розібратися у цьому питанні допомагає лікарка-неврологиня Оксана Міхаеліс, яка пояснює:

«До дитячого невролога батьки часто приходять із проблемою ходіння дитини на носочках. Норма це чи патологія – однозначної відповіді немає, адже все залежить від контексту».

Коли ходьба навшпиньках — норма

Якщо дитина вже перший рік впевнено робить кроки, але час від часу встає на носочки — це може бути варіантом норми.

«Якщо дитина після року іноді ходить навшпиньках – це, швидше за все, норма. Маля тільки починає ходити і намагається робити це по-різному», — пояснює лікарка.

Цікаво, що звичка ходити на носочках часто пов’язана з використанням ходунків.

«Перебуваючи в ходунках, діти часто не дістають до підлоги всією стопою і відштовхуються пальчиками. Тому, коли ходунки прибирають, дитина продовжує ходити на носочках якийсь час, але згодом це минає і вона стає на всю стопу», — додає фахівчиня.

Отже, якщо малюк використовує стопу повністю, але час від часу стає навшпиньки — хвилюватися немає підстав.

Коли варто звернутися до лікаря

Втім, є випадки, коли така хода може сигналізувати про серйозні проблеми.

Неврологічні захворювання

Іноді постійна хода на носочках є наслідком ураження нервової системи.

«Одне з таких захворювань – ДЦП. За такого діагнозу дитина постійно ходить на носочках, а не періодично. Щоб вчасно виявити це захворювання, важливо проходити профогляди в 3, 6, 9 і 12 місяців», — наголошує Оксана Міхаеліс.

Дефіцит пропріоцептивної чутливості

Ще одна можлива причина — проблеми із пропріоцепцією, тобто здатністю відчувати своє тіло в просторі.

«Коли це почуття у дефіциті, щоб його збільшити, організм починає сам себе навантажувати. Коли дитина стає на носочки, вона напружує ікри і краще відчуває свої ніжки», — пояснює лікарка.

Такий стан може бути симптомом нейророзвиткових особливостей, зокрема аутизму чи СДУГ.

Що робити батькам

Побачивши у дитини таку особливість ходи, не варто панікувати чи шукати діагнози в інтернеті.

«Якщо ви помітили, що ваш малюк ходить навшпиньках – зверніться до дитячого невролога. Він допоможе вам зрозуміти – норма це чи патологія», — підсумовує Оксана Міхаеліс.

Регулярні планові огляди, уважність до розвитку дитини й консультації з фахівцями допоможуть вчасно відрізнити нешкідливу звичку від проблеми, яка потребує лікування чи додаткової підтримки.

Радимо також прочитати: Що робити, якщо захворіла дитина, а лікаря поряд немає