Мій перший чоловік був помилкою молодості
Чоловік мене зраджував, потім почав пити. Я любила і терпіла. Але коли він підняв на мене руку, подала на розлучення.
Поїхала до великого міста, щоб влаштуватися на роботу й вступити до інституту. Житло було — двоюрідна сестра погодилася потерпіти мене кілька місяців. Але все склалося не так. Я гарувала в дешевій піцерії, до університету не пішла, іспити в технікум пропустила. Сестра працювала секретаркою у великій компанії, але влаштовувати мене до себе не поспішала.
Якось я забула ключі й пішла до неї на роботу. Вона збиралася з шефом на обід, і вони взяли мене з собою. Увечері Іра сказала, що її шеф хоче зі мною переспати. Я була шокована й обурювалася, але Іра сказала: «Ну ти й дурепа. Думаєш, як я всього домоглася? Він нормальний мужик і тебе не скривдить».
Відтоді й почалося моє нове життя. Кілька разів на тиждень я кохалася з Максимом Ігоровичем, і він платив мені хороші гроші. Через кілька місяців він познайомив мене зі своїм товаришем, і я почала обслуговувати нового клієнта. Далі — більше. Скільки їх було за шість років? Не пам’ятаю. Але мої кавалери були щедрі. Я об’їздила з ними пів світу, заробила на квартиру, мені подарували машину. І головне — жодних докорів сумління я не відчувала.
Але потім я зустріла Артема і закохалася
Не думала, що ще здатна на такі почуття. Наша зустріч була випадковою, ми ще нічого не знали одне про одного, але я розуміла, що пропала.
Через цього чоловіка я вирішила змінити своє життя. Одного з колишніх коханців попросила влаштувати мене на роботу, і він допоміг. Одне алібі в мене уже було — гроші я заробляла чесно. Також я збрехала Артему, що весь мій статок залишився мені від дуже щедрого колишнього хлопця.
Я знищила свій закордонний паспорт, щоб не виникало зайвих запитань, продала квартиру і купила іншу, трохи меншу і скромнішу. Мені не хотілося брехати йому, але інакше я не змогла.
Одного дня Артем познайомив мене з майбутнім свідком на нашому весіллі. Коли я побачила його, у мене підкосилися ноги. Це був один із моїх колишніх коханців. Ми вдали, що незнайомі.
Але я досі не вважаю своє минуле помилкою. Мені просто шкода, що не зустріла Артема раніше. А ще дуже страшно, що він дізнається правду про мене й піде.
Авторка – Ірина Четвержук
