Біль – це сигнал нашого організму. Іноді він локалізований і гострий, а іноді стає хронічним і «живе» незалежно від видимого ушкодження. Розібратися, чому різні види болю потребують різного лікування, допомагає невролог-психіатр Ольга Трухан.

Що таке гострий і хронічний біль

Гострий біль – це короткотривале відчуття дискомфорту, яке сигналізує про пошкодження тканин або органів. Наприклад, поріз, розтягнення чи запалення. Його головна функція – захистити травмовану ділянку, змусити організм «дати спокій» ушкодженій частині тіла, поки вона не відновиться.

Хронічний біль – біль, який триває понад 3 місяці і часто зберігається навіть після загоєння травми. Він може виникати як у відповідь на тривалий гострий біль («периферичний»), так і незалежно від явного ушкодження – наприклад, при фіброміалгії чи тривожних розладах.

Чому ми використовуємо різні препарати

Гострий периферичний біль

Якщо біль має «периферичне походження» – тобто виникає поза центральною нервовою системою – зазвичай достатньо нестероїдних протизапальних засобів (НПЗП), таких як ібупрофен. Вони блокують запалення і зменшують больові сигнали від пошкодженої ділянки до мозку.

Проте якщо гострий біль триває довго, відбуваються зміни у центральних механізмах обробки болю. Мозок «запам’ятовує» біль і може самостійно посилювати його, навіть після відновлення тканин. Саме так формується хронічний біль при таких станах, як:

• остеоартрит,

• біль у попереку,

• діабетичний периферичний нейропатичний біль.

У таких випадках ефективні препарати, які впливають на центральні больові механізми, включаючи деякі антидепресанти та габапентиноїди.

Центральний біль без периферичної причини

Іноді біль виникає без пошкодження тканин – це так званий центральний біль. Приклади:

• фіброміалгія,

• біль у шиї на фоні тривожного розладу,

• соматичні розлади з переважанням болю.

В таких випадках відбувається аномальна обробка больових сигналів у мозку:

• перебільшення болю,

• постійне відчуття дискомфорту,

• порушення сну, зниження концентрації, депресивні чи тривожні симптоми.

Саме тому іноді для лікування хронічного болю використовують антидепресанти з групи СІОЗС, СІОЗСН та габапентиноїди.

Додаткові методи допомоги

• Психотерапія болю допомагає зменшити катастрофізацію симптомів, «перенавчити» мозок реагувати інакше на больові подразники і зменшити фіксацію на дискомфорті.

• Фізична терапія зменшує інтенсивність больових відчуттів, допомагає профілактично запобігти їх появі та укріплює організм.

Біль – це складний сигнал організму, і для його ефективного лікування важливо враховувати природу дискомфорту. Гострий біль часто лікується звичайними знеболювальними, хронічний або центральний – потребує комплексного підходу з використанням препаратів, фізичної терапії та психотерапії.

Будьте уважні до свого тіла, і при тривалому або неочікуваному болі не відкладайте консультацію фахівця.

Радимо також прочитати: Як зрозуміти, що біль у грудях пов’язаний із серцем?