Здорова атмосфера в сім’ї, розумiння i пiдтримка, щира участь і співпереживання, почуття психологічної захищеності – ось складові для формування позитивної адекватної самооцінки у дитини.

Велике значення у формуванні самооцінки дитини має зацікавлене ставлення дорослого, схвалення, похвала, заохочення. Усi цi фактори стимулюють діяльність дитини, формують моральні звички поведінки.

Фізіологами доведено, що похвала має важливiше значення для закріплення гарної звички, ніж осуд для запобігання поганої. Похвала викликає позитивний емоційний стан, сприяє піднесенню сил, енергії, підсилює прагнення людини до спілкування, співпраці з іншими людьми.

Якщо дитина не отримує своєчасного схвалення в процесі діяльності, у неї з’являється почуття невпевненості.

Однак хвалити теж треба правильно! Розуміючи, яке велике значення має похвала для дитини, нею треба користуватися дуже вміло. Володимир Леві, психолог, психотерапевт, автор книги “Нестандартна дитина” вважає, що не треба хвалити дитину в таких випадках:

1. За те, що досягнуто не своєю працею.

2. Не підлягають похвалi краса, здоров’я, всі природні здібності, включаючи і добру вдачу.

3. Не можна хвалити за іграшки, речі, одяг, випадкову знахідку.

4. Не можна хвалити з жалості.

5. Не можна хвалити з бажання сподобатися.