Результати своїх досліджень Дон Колберт, лікар із Флориди опублікував у книзі “А що з’їв би Ісус?”. У ній йдеться про “дієтичні” фрагменти зі Старого Заповіту і продукти, що згадуються в Біблії, повідомляє Бі-Бі-Сі.
“Якщо ви справді хочете наслідувати Ісуса в усьому, ви не зможете ігнорувати те, як він харчувався, – переконує лікар. – Здоров’я людей погіршується, і значною мірою причина цього у тому, чим ми харчуємося. У нас епідемія ожиріння. Люди їдять, коли відчувають стрес, їдять на ходу і збільшують свої порції до нескінченності”.
“Багато хто не бажає змінювати свої гастрономічні звички, – додає Колберт. – Замість цього вони просто вдаються до медикаментів, які нейтралізують симптоми хвороб, пов’язаних з ожирінням. Але так не має бути. Якщо дати їм можливість поглянути на цю проблему з біблійної точки зору, то, можливо, вони трохи пригальмують і зроблять правильний вибір в усьому, що стосується харчування і способу життя”.
І що ж їв Ісус?
На Таємній вечері це були хліб і вино. У Євангелії від Луки (24:42) йдеться: “Вони подали Йому шматок печеної риби і стільниковий мед. І, взявши, їв перед ними”.
То таки Лука у вірші 8 розділу 10 каже: “І якщо прийдете в яке місто і приймуть вас, їжте, що вам запропонують”. Це, ймовірно, може свідчити про те, що Ісус не заохочував до того, аби надто перебирати їжею.
“Ісус здебільшого уживав натуральні продукти у природному вигляді: багато овочів, особливо бобів і сочевиці, – каже лікар Колберт. – Він, напевно, їв пшеничний хліб, багато фруктів, пив багато води, вживав червоне вино. А м’ясо, ймовірно, він їв тільки в особливих випадках, можливо, раз на місяць, як той блудний син, для якого в притчі закололи відгодоване теля”.
Середземноморська дієта
“Головним елементом харчування середземноморського селянина у часи Христа був хліб, – каже Ерік Верб, вчитель теології в коледжі Нового Заповіту при Оксфордському університеті. – Риба з круглого озера Тіберія – Галілейського моря – також мала бути істотним інгредієнтом, хоч у селян її, ймовірно, було небагато. Її вистачало тільки, аби “присмачити” хлібну дієту”.
“У Галілеї росли також виноград і олива. Але їх здебільшого використовували для виробництва вина й олії, аніж для харчування селян, – каже Верб і додає, що продуктів, ймовірно, в той час бракувало. – Багато хто, можливо, постійно був голодним чи напівголодним”.
Але вчений переконаний, що нині навряд чи знайдеться багато людей, ладних з ентузіазмом вдатися до “біблійної” дієти”. Приміром, у Левіта (11:22): “Їжте з них: сарану з її породою, солам з її породою, харгол з її породою і хагаб з її породою” (це невідомі нині різновиди сарани. – Прим. ред.).
“Ісус не їв м’яса, що викликало неприязнь, – оповідає лікар Колберт. – Він наслідував закон Левіта. Він не вживав у їжу свиней або кроликів, або “рибу без луски” – таку, як краби чи креветки. У цих продуктах високий вміст арахідонової кислоти, яка провокує утворення жирів, а також сатурованих жирів, що спричинюють різні захворювання”.
“Отже, – робить висновок дієтолог, – плоть тварин, вживання яких Старий Заповіт забороняє, можна їсти вкрай рідко і малими порціями. Саме це я і раджу своїм пацієнтам”.
Дар Господній
Окрім того, зауважує лікар Колберт, важливо не тільки те, що їли люди в біблійні часи, але й те… як саме вони їли.
“Трапеза тривала годинами, ніхто не поспішав, – пояснює він. – Учні ставали навколо і споживали їжу протягом години за бесідами. Вони не поглинали фаст-фуд на ходу, як ми”.
Як каже лікар Гордон Гатуард, директор Центру Артура Ранка, одного з підрозділів Королівського сільськогосподарського товариства Англії, у християнській, і в іудейській вірі свято і молитва завжди супроводжувалися трапезою. І ми звеличуємо їжу, тому що їжа – це дар Господній.
“Це більше, ніж просто фізична дієта, – підсумовує преподобний Гордон Гатуард. – Це ще й духовна дієта. Християнська віра – це всеохопний погляд на речі”.
