Кілька днів радості від позитивного тесту, а потім кровотеча, падіння ХГЛ і фраза лікаря: «Це була біохімічна вагітність». Для багатьох жінок це звучить так, ніби їм кажуть: «Ви нібито й не вагітніли». Насправді це не так. Біохімічна вагітність — це реальна вагітність, яка просто завершилася дуже рано. І хоча з медичної точки зору це “маленький” термін, з емоційної — це може бути дуже боляче. У цій статті розберемося, що це за стан, чому він виникає, як його діагностують і що далі робити зі здоров’ям та плануванням наступної вагітності.

Що таке біохімічна вагітність?

Біохімічна (або хімічна) вагітність — це дуже рання втрата вагітності, яка відбувається до того, як плодове яйце можна побачити на ультразвуковому дослідженні (зазвичай до 5–6 тижнів гестації).

Основні ознаки:

• запліднення відбулося, ембріон імплантувався в ендометрій;

• організм почав виробляти хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), тому тест на вагітність стає позитивним;

• через кілька днів ембріон перестає розвиватися, рівень ХГЛ падає;

• на УЗД не виявляють плодового яйця в матці, бо вагітність завершилася занадто рано.

Тобто біохімічна вагітність — це не “фальш-позитивний” тест, а реальний факт зачаття й імплантації, який просто не встигає перейти в клінічно видиму вагітність.

Як проявляється біохімічна вагітність?

У багатьох жінок біохімічна вагітність виглядає як:

• невелика затримка менструації на кілька днів;

• позитивний домашній тест на вагітність (іноді — кілька слабкопозитивних тестів);

• через короткий час — кровотеча, дуже схожа на звичайні або трохи рясніші місячні;

• можливі тягучі болі внизу живота, як при менструації.

У тих, хто не робить тестів “раніше часу”, біохімічна вагітність часто взагалі лишається непоміченою й сприймається як трохи “збився цикл”.

Радимо також прочитати: Дай відповідь на ці чотири запитання, перш ніж планувати вагітність

Як діагностують біохімічну вагітність?

Ключ до діагностики — аналіз крові на ХГЛ у динаміці:

1. Перше дослідження показує підвищений рівень ХГЛ (понад 5 мМО/мл).

2. Повторний аналіз через 48 годин демонструє не зростання, а падіння показників.

3. Трансвагінальне УЗД не виявляє плодового яйця в порожнині матки.

Лікар може також призначити:

• аналіз на прогестерон (оцінка підтримки лютеїнової фази);

• коагулограму, тести на антифосфоліпідний синдром;

• за потреби — додаткові обстеження (особливо якщо втрати повторюються).

При біохімічній вагітності не потрібне вишкрібання (кюретаж), оскільки ембріональні структури ще не сформувалися до видимого стану, а організм сам “відкочує” процес, як менструацію.

Чому виникає біохімічна вагітність?

Точну причину в кожному конкретному випадку часто встановити неможливо. Однак відомі основні групи факторів.

1. Генетичні аномалії ембріона. Найчастіше біохімічна вагітність пов’язана з випадковими хромосомними порушеннями у зародку. За оцінками, приблизно половина ранніх вагітностей втрачається через генетичні аномалії, несумісні з нормальним розвитком. Це не “провина” когось із партнерів: зазвичай ідеться про спонтанні помилки поділу клітин.
2. Вік жінки. З віком підвищується ризик анеуплоїдій (неправильної кількості хромосом у ембріона), особливо після 35–37 років. Тому у старшому репродуктивному віці ранні втрати, у тому числі біохімічні, трапляються частіше.
3. Гормональні порушення. Це може бути недостатність прогестерону для підтримки імплантації; порушення функції щитоподібної залози (гіпо- чи гіпертиреоз); надлишок пролактину та інші ендокринні збої. Ці стани можуть робити ендометрій менш “привітним” для ембріона.
4. Проблеми з ендометрієм. Зокрема, хронічний ендометрит; ендометріоз; внутрішньоматкові синехії (спайки), поліпи, деформації порожнини матки. Такі зміни можуть порушувати нормальну імплантацію і живлення ембріона на перших етапах.
5. Порушення згортання крові. Деякі вроджені або набуті тромбофілії здатні сприяти утворенню мікротромбів у судинах ендометрію, що погіршує кровопостачання імплантованого ембріона.
6. Інфекційні чинники. Інфекції, що передаються статевим шляхом, а також хронічні запальні процеси в малому тазі можуть впливати на якість ендометрію та перебіг імплантації.
7. Спосіб життя. Надмірний стрес, куріння, значне вживання алкоголю, дефіцит поживних речовин, сильне перевантаження можуть погіршувати загальні умови для виношування вагітності. Втім, важливо наголосити: найчастіше причина — не у конкретній дії жінки, а в генетичних особливостях конкретного ембріона.

Біохімічна вагітність і ЕКЗ

У програмах допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ, ІКСІ) біохімічні вагітності фіксують частіше, ніж у “природних” циклах, з однієї простої причини: за пацієнтками уважно спостерігають, рано й регулярно вимірюють ХГЛ, роблять багато тестів.

Дослідження показують, що біохімічна вагітність не погіршує прогноз майбутніх спроб ЕКЗ. А жінки, які мали ранню втрату після ЕКЗ, часто мають такі ж або навіть вищі шанси на успішну вагітність у наступних циклах порівняно з тими, у кого імплантації взагалі не було. Чому так? Бо біохімічна вагітність означає, що ембріон здатний імплантуватися, а матка — прийняти його хоча б на короткий час. Це вже важливий етап.

Чи впливає біохімічна вагітність на майбутню фертильність?

У переважній більшості випадків — ні. Одинична біохімічна вагітність зазвичай не знижує шанси на подальше зачаття. Багато жінок після такого досвіду успішно вагітніє уже в наступних циклах і виношує здорових дітей.

Проблемою вважається повторювана біохімічна вагітність — коли такі дуже ранні втрати відбуваються знову і знову. Тоді логічно говорити про глибше обстеження.

Коли потрібні додаткові обстеження?

Зазвичай міжнародні рекомендації радять починати системну діагностику при двох і більше послідовних ранніх втратах вагітності (у тому числі біохімічних).

Лікар може порекомендувати:

• аналізи на гормони (щитоподібна залоза, пролактин, прогестерон тощо);

• ультразвукову оцінку матки, іноді — гістероскопію;

• коагулограму, тести на тромбофілії і антифосфоліпідний синдром;

• за показами — кариотипування подружжя, генетичні тести;

• обстеження на інфекції.

Вибір обстежень завжди індивідуальний і залежить від віку, анамнезу, супутніх хвороб, способу зачаття (природний цикл чи ЕКЗ).

Що робити після біохімічної вагітності?

З медичної точки зору, при неускладненій біохімічній вагітності організм сам “завершує” процес, і зазвичай:

• не потрібні хірургічні втручання;

• цикл відновлюється протягом кількох тижнів;

• овуляція може з’явитися вже в наступному циклі.

Але варто:

1. Проконсультуватися з гінекологом/репродуктологом. Щоб підтвердити, що все завершилося коректно, виключити позаматкову вагітність та інші ускладнення.

2. Проконтролювати ХГЛ. Рівень гормону має повернутися до “нульових” значень.

3. Обговорити план подальших дій: коли можна знову планувати вагітність; чи є сенс у додаткових аналізах саме у вашій ситуації; що можна скоригувати в способі життя та лікуванні хронічних захворювань.

Емоційний бік: ви маєте право на свої почуття

Хоч біохімічна вагітність триває недовго, це все одно втрата. І якщо ви встигли порадіти двом смужкам, уже придумали ім’я чи просто встигли повірити, що «нарешті вдалося», — цілком природно відчувати сум, розчарування, гнів; відчуття несправедливості, провини; страх перед новими спробами.

Важливо пам’ятати:

• це не покарання і не “ваша помилка”;

• більшість причин біохімічної вагітності не залежать від поведінки жінки;

• ви маєте право на горювання, навіть якщо “це був дуже маленький термін”;

• підтримка партнера, близьких, психолога або групи підтримки може суттєво допомогти прожити цей досвід.

Біохімічна вагітність — це дуже рання втрата реальної вагітності, яка встигає проявитися лише позитивним тестом або підвищенням ХГЛ, але ще не видно на УЗД. Найчастіше вона пов’язана з генетичними збоями в ембріоні й не означає, що ви не зможете завагітніти й народити в майбутньому.

Одиничний такий епізод зазвичай не потребує масштабної діагностики. Якщо ж подібні втрати повторюються, це привід для детальнішого обстеження разом із фахівцем.

І найважливіше: поряд з аналізами, протоколами й медичними термінами є ще ваша історія, ваші відчуття й ваше право на підтримку. Ви не самі — і у вас є шанси на наступну, успішну вагітність.

Радимо також прочитати: Якщо плануєте вагітність: які вітаміни потрібні майбутній мамі?