Життєві історії Сім'я

Бахмут тримають титани. Україну рятують герої. Пам’ятаймо про це!

Це розповідь мого друга, який зараз "на нулі". Я не уявляю, шо він відчуває. Як йому важко. Але знаю: Бахмут тримають титани. Україну рятують герої. Героям Слава!

Захисти Боже наших воїнів. Оберігай їх, подай кожному Ангела -охоронця, щоб живими та неушкодженими повернулись додому з Перемогою!!! Дякуємо Вам, захисники, Ви найкращі!!! Низький Вам уклін. Тримайтеся, хлопці! Усі мами України моляться за Вас! Господи, допоможи нашим хлопцям у важку хвилину, збережи життя, не дай ворогові пройти непоміченим, укріпи сили нашим воїнам, спаси та сохрани…

Україну рятують герої

“Це розповідь мого друга. Я не уявляю, шо він відчуває. Як йому важко. Бахмут тримають титани. Україну рятують герої.

“Вчора треш був.

Жук 300

Швед 300

Шрек 300

У бліндаж, де хлопці були танк кинув прицільно 39 пострілів.

Двоє хлопців загинули. Це було о 19:30 – вже темно все.

Страшно в темряві викопувати хлопців з-під завалів. Не знаєш, чи вони живі, чи ні.

Не передам, що то таке. А ще чекаєш, що й по тобі танк вдарить, бо дрон з тепліком над тобою.

Дихає, дихає… не дихає

У важкого дірка в спині, пневмоторакс. Повітря з тієї дірки, з кров’ю. Поки тримаєш оклюзивні наліпки, клеїш ленту по периметру, – поруч хлопець, 22 роки. Дихає, дихає… не дихає. Ще теплий, на дворі мінус, із розірваного тіла пара йде, а пульсації вже нема і нема шансу врятувати, бо розірваний він навпіл, по ногам.

З важким розмовляєш, щоб не залип. Кажу, що його винесу. Він перепитує, чи не брешу?

Кажу, бляха, я клянусь, – буду тебе виносити. Розказую, який план. Щоб тримався. І він тримався, Настя!!!

Важкого тягнули кілька кілометрів до пункту евакуації.

В темряві. Спочатку із яру. Він стогне, скочується з нош. Ідеш під обстрілами, знявши і кинувши броню і зброю.

Увесь мокрий. Пацанам нести важко,- багнюка, крига, роздовбана військовими машинами дорога. Кажу хлопцям: тримайся, у нього мамка є! Буде плакати, що сина врятували, а не навпаки.