Анна Ярославна або Анна Київська — донька Великого князя Київського Ярослава I Мудрого та його другої дружини — дочки короля Шотландії і Швеції Інгігерди (Ірини), онука по матері Улофа III Шетконунга, друга дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіпа І.
Анна Ярославна народилася близько 1024 року. Дитячі роки пройшли в Києві, поблизу Софійського собору. Саме тут знаходився княжий двір, який літописці називали «Великим Ярославовим двором» Київської Русі.
Крім пишних бенкетів і полювань, церковних відправ, що було характерне для стародавнього світу, Київ за часів Ярослава Мудрого відрізнявся активним громадським і просвітницьким життям.
Відкривалися школи, засновувалися бібліотеки. При дворі князя відбувалися вечори, на яких виступали поети, музиканти, скоморохи.
Анна здобула на той час гарну освіту. Вона зростала в культурній атмосфері держави, що на той час вважалася однією з наймогутніших і найрозвиненіших у світі. Приватні вчителі навчали князівну грамоті, історії, іноземним мовам, співам, малюванню, правилам етикету.
Як свідчать документи, Анна Ярославна мала добре вироблене письмо, бо, вірогідно, займалася переписуванням книжок. Переклад і переписування книг було важливою державною справою.
У 1044 році до Києва прибуло французьке посольство просити руки князівни Анни для французького короля Генріха I, який шукав підтримки Ярослава I Мудрого в боротьбі проти Священної Римської імперії.
Французькі “свати” подолали відстань у 3000 км в надії отримати згоду київського князя на заручини короля Франції з чарівною княжною Анною. Але Ярослав Мудрий відмовив послам.
А у 1048 році, коли вдруге до Києва прибуло посольство Франції на чолі з єпископом Готьє Савояром, Великий князь дав свою згоду на шлюб Анни зі старим французьким королем.
4 травня Анна Ярославна здійснила тривалу подорож через Краків, Прагу та Регенсбург до резиденції французького короля в місті Санлісі, за 40 кілометрів від Парижа. У невеликому старому соборі Реймса 19 травня 1051 року відбулося вінчання та коронування Анни. Тоді вона прийняла латинство, і в другому хрещенні дістала ім’я Агнеси.
У 1053 році Анна народила сина Філіпа, пізніше Робера та Гуго. Робер у підлітковому віці помер. Король Франції весь час перебував у військових походах, тож виховувати синів довелося їй самій.
Анна приділяла велику увагу освіті та вихованню своїх дітей. У пригоді їй стали привезені книги з бібліотеки Ярослава I Мудрого та всебічна освіта, яку вона здобула на батьківщині.
Після смерті короля Генріха 1060 року Анна Ярославна залишила двір, але як опікунка юного Філіппа підписувала разом з ним деякі державні документи.
1062 року Анна вдруге вийшла заміж за графа Рауля де Крепі-і-Валуа, котрий заради неї покинув свою дружину Елеонору. Але шлюб був визнаний незаконним. Цікава характеристика, яку дала Елеонора в скарзі на чоловіка: «Королева Анна, — писала вона, — найчарівніша, найкраща серед жінок Франції».
Урочиста коронація Філіппа I відбулася у 1066 році, коли він досяг чотирнадцяти років. Згодом Філіп І одружився з Бертою Фрайзінгенською і Франція отримала нову першу даму. І Анна поступово відходить від державних справ.
Востаннє ім’я Анни Ярославни засвідчене на документі 1075 року. Що сталося з нею потім невідомо.
Однак ще наприкінці XVII століття вчений абат Менетріє знайшов могилу Анни в церкві Вільєрського абатства, поблизу міста Етамп у Франції. Латинський напис на гробниці мовить: «Hic jacet Domina Agnes uxor quondam Henrici Regis, Eorum per miſericordiam Dei requiſcant in pace» (тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха).
Ось так закінчилась цікава історія життя видатної київської княжни. В історії Франції Анна Ярославна відзначилась як прабабця майже 30 французьких королів!
