Аби рослини лікували

Лікуватися треба травами, які ростуть на нашій землі, а привезені здалеку не будуть такими помічними.

Починати приймати лікарські трави найкраще у холодну пору року – восени, взимку, у перші місяці весни, коли активність сонця невелика, – радить фітотерапевт Ольга ПАСІЧНИК. Жінка вивчає властивості цілющих рослин усе життя: закінчила курси фітотерапії, отримала диплом міжнародного зразка, опублікувала дві книги, присвячені лікарським рослинам. Зараз трави – її хобі. Колись пані Ольга сильно захворіла, їй довелося зробити операцію, а одужати допомогли саме цілющі рослини. Тепер вона не лікується травами – їх приймає для профілактики. «Не треба чекати, коли захворієш, коли заболить, – каже вона, – потрібно запобігати хворобі».

АБИ РОСЛИНИ ЛІКУВАЛИ

Щоб лікарські рослини допомагали, треба врахувати багато нюансів. «Для кожної людини треба підбирати комплекс лікування індивідуально, – каже Ольга Степанівна. – Лікуватися треба травами, які ростуть на нашій землі, а привезені здалеку не будуть такими помічними. Ліки ростуть під нашими ногами, ми просто не знаємо їх. Важливо також правильно поєднувати трави у зборах. У народі кажуть, треба добирати трави так, щоб вони одружилися. Бо не кожна трава підходить до іншої. Можна зробити збір – і вийде отрута, а можна зробити як слід – і будуть ліки. Не менш важливо своєчасно зібрати лікарські рослини. Я трави збираю по годинах, по хвилинах, по фазах місяця».

Зараз багато лікарських рослин зникло, багато стало рідкістю. Тому чимало рослин Ольга Пасічник зумисне садить і сіє, але не на городі, а в лісі та в полі. «Річ у тім, що дикорослі рослини більш корисні, містять більше мікроелементів, амінокислот, – пояснює. – Тому знаходжу підходяще для рослини місце, густо висіваю і залишаю. А потім повертаюся на це місце, коли час збирати». На дачі екологічно чисті рослини виростити неможливо, бо хоч-не-хоч, а земля обробляється різними препаратами, вносяться добрива. І якщо не ви їх використовуєте, то сусіди.

У ЖОВТНІ ТРЕБА ЗАГОТОВЛЯТИ КОРІННЯ

Ольга Пасічник у жовтні зазвичай заготовляє коріння ДЕВ’ЯСИЛУ (у народі кажуть, що воно має дев’ять сил), КУЛЬБАБИ (дуже корисне, входить до складу багатьох зборів), КАЛГАНУ (його ще називають українським женьшенем). «Коріння кульбаби треба зібрати, почистити, помити холодною водою, порізати пластинами завтовшки 2–3 мм, – радить жінка, – висушити і вживати при цукровому діабеті, при захворюваннях шлунка. Воно входить до складу багатьох зборів проти різних захворювань».

Дуже корисне коріння ПИРІЮ, яке ми виполюємо у городах, викидаємо і вважаємо злісним ворогом. Воно дуже помічне проти кашлю, розріджує мокротиння. Його можна пити навіть дітям. А ще коріння пирію застосовують при лікуванні захворювання нирок. До речі, екстракт коріння пирію входить до складу препарату «Уронефрон», який застосовують при лікуванні пієлонефриту.

ХРІН має властивості антибіотика. Якщо болить спина, у руках треба потерти листя хрону і покласти до хворого місця, як гірчичник. Для печінки, при гастриті, для посилення апетиту можна натерти корінь хрону (але без додавання буряка) і їсти по 1 кавовій ложечці 3 рази на день. Якщо його їсти багато – пожене пісок і каміння – і можна потрапити у лікарню.

БУЗИНА І ГОРОБИНА – ДЛЯ КРАСИ І ЗДОРОВ’Я

Також у жовтні можна збирати ягоди: БУЗИНУ (покращує загальний стан, зміцнює імунну систему, але може викликати нудоту, тому треба бути обережним із дозуванням; треба ягоди засипати цукром або залити горілкою, настояти, починати приймати з 1 ч. ложки); ЧОРНУ ГОРОБИНУ (помічна при підвищеному тиску); ЧЕРВОНУ ГОРОБИНУ (це природний антибіотик, комора вітамінів й амінокислот); КАЛИНУ (містить дуже багато вітамінів й корисних речовин, лікує кашель, понижує тиск). Ягоди треба збирати у глухому місці, якнайдалі від доріг, після приморозку.

Ольга Пасічник поділилася тонкощами заготівлі лікарських рослин.

• Після дощу 3 дні збирати не можна ні коріння, ні лікарських рослин, ні ягід. Вони містять менше корисних речовин.

• Коріння лікарських рослин треба викопувати на старий місяць після обіду, помити холодною водою, почистити (краще дерев’яним ножем). Довго у воді не тримати.

• Викопувати коріння треба на старий місяць по обіді. Порізати корінь пластинами завтовшки 2–4 мм, сушити в тіні або в сушарці. Дуже зручно сушити у шухляді, розміщеній під духовкою.

• Висушене коріння можна молоти у кавомолці, проте не на порошок. Але зауважте: корінням гадючника можна зламати кавомолку, воно надто тверде. Його краще покласти у торбину і побити молотком.

• Зберігати у закритому посуді, у теплому сухому приміщенні. Висушені лікарські рослини бояться вологи!

 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook