Гасло боротьби за незалежність
“Слава Україні!” — українське вітання, національне гасло боротьби за незалежність. Його почали вживати на початку ХХ століття у різних варіаціях. Набуло поширення серед українців під час Української революції (1918—1921). Стало гаслом українських націоналістів та борців за незалежність України.
Ось, наприклад, спогади військового, письменника, громадського діяча Юрія Горліс-Горського, який у 1919 році він приєднався до боротьби за Холодноярську республіку і став одним із осавулів гайдамаків: “…У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під’їжджаю до них: “Добридень хлопці!” – “Слава Україні!” – відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість “Здоров” вітатися “Слава Україні”, а відповідається – “Україні слава””.
Гасло та вітання “Слава Україні! – Козакам Слава!” в часи УНР використовували чорні запорожці. Пізніше гасло підхопили наступні борці за незалежність України. Гасло в такому вигляді, як українці використовують його зараз, з’явилося в націоналістичній організації «Легія українських націоналістів», що діяла у 1925–1929 роках.
Пізніше бандерівське крило ОУН підхопило це гасло і затвердило його як офіційне привітання організації у 1941 році – на Зборах: “Обов’язуючі слова повного привіту: “Слава Україні” – відповідь – “Героям слава”. Допускається скорочення привіту – “Слава” – “Слава”.
Після придушення збройного спротиву ОУН-УПА, в СРСР гасло було забороненим довгі роки і відродилося після проголошення незалежності (1991). Воно набуло популярності під час Євромайдану (2013) та російсько-української війни (з 2014). З 2018 року це офіційне військове вітання у Збройних силах України та в Національній поліції.
- Чому росіяни обрали символ Z і чому він веде до поразки
Слава – богиня воєнної перемоги
Однак дослідники запевняють, що цей вислів має набагато давнішу історію.
Слава — богиня воєнної перемоги та мисливської удачі. Одне з найголовніших і найдревніших божеств у наддніпрянських українців. З її зображенням на щитах роси ішли в бій. За припущенням деяких учених, від імені Слава походить назва слов’ян. (За П. Трощиним)
Наші пращури йшли в бій, вигукуючи “Слава!”, звертаючись до богині Слави за допомогою і удачею в бою. В наш час “Слава!” вже не має прямого відношення до богині Слави, але суть лишається.
Тому, коли ми говоримо «Слава Україні» – ми бажаємо Україні перемоги в бою, «Героям Слава» – перемоги живим героям (як славним учасникам) війни, «Слава Нації» – перемоги нації. І навіть коли ми говоримо «Слава Богу» – ми бажаємо Богу перемоги у вічній війні із пітьмою.
«Слава Україні» – це не пусте публіцистичне чи фанатичне прославляння України, як місця на карті світу. Це бойовий, воєнний клич, що заряджений силою наших предків.
Слава Україні! 
