Одного разу, коли Ісус навчав у синагозі в суботу, Він побачив жінку, яка була скорчена. Її спина була зігнута, і вона не могла випрямити її вже 18 років. Ісус покликав її до себе, сказав, що вона вільна від своєї хвороби, і поклав руки на неї. Жінка негайно випрямилася і пішла, прославляючи Бога.

Проте один з начальників синагоги обурився, оскільки Ісус здійснив це чудо в суботу, порушуючи правила. Він сказав, що зцілення треба робити лише в будні дні, а не в суботу.

Ісус відповів: «Лицеміре! Чи не відв’язує кожен з вас у суботу свого вола або осла від ясел і не веде напоїти? А цю дочку Авраама, яку сатана зв’язав ось уже 18 років, чи не варто було звільнити її від цих уз в день суботній?»

Його слова поклали край обуренню, і всі, хто був присутній, засоромились, а народ радів з того, що відбулося чудо.

Про істинну свободу

Ця притча підкреслює, що істинна свобода та зцілення приходять через віру в Бога, і що справжня благодать не залежить від людських правил, а від внутрішньої мудрості та милосердя. Ісус демонструє, що важливіше звільнити людину від страждання, ніж слідувати людським традиціям і законам. Він заохочує нас до милосердя та духовної свободи, нагадуючи, що Бог бажає не релігійних обрядів, а справжнього звільнення та зцілення душі.

Ця притча також символізує важливість звільнення від духовних і фізичних обмежень, що можуть бути наслідком гріха, як це було у випадку з жінкою, яку сатана зв’язав. Ісус прийшов, щоб дати нам справжню свободу через зцілення, яке не обмежується часом чи місцем.

Це чудовий приклад того, як Ісус порушував прийняті у той час закони, щоб показати нам справжню сутність Божої любові і доброти.

Господи, онови наші серця, допоможи підвести погляд догори і подивитися в Небо, щоб ми могли співчувати тим, хто переживає труднощі в житті. Амінь.

Радимо також прочитати: