Часто здається, що життя дає нам недостатньо, і ми наполегливо просимо у Бога більшого. Однак святі отці застерігали: хрест, який ми самі випрошуємо, може виявитися найтяжчим. Прочитавши цю статтю до кінця, я була вражена й замислилася над багатьма речами.

В голові досі безліч питань… Чи справді за кожне наше бажання доводиться платити?

А моя подруга актриса і співачка Ліля мріяла емігрувати («тільки б вирватися з цієї триклятої країни!»)…

А мій приятель Льоня Золотаревский мріяв стати надзвичайно багатим.

А красуня Ірен мріяла навчитися водити машину і купити собі щось на зразок «альфа-ромео».

І ось у моєї мами стався інсульт, і вона останні десять років житті не мила посуд і не прибирала, а просто лежала в ліжку.

А Ліля поїхала до Ізраїлю і там оселилася в кібуці і – актриса, співачка, балерина – ходила кожен день, заради прожитку, на очистку лісу збирати там якісь гілки, а вся її закордонна артистична кар’єра звелася до простої самодіяльності: у свята вона співала в застіллях і по-акторськи виразно розповідала анекдоти.

А Льоня Золотаревский казково розбагатів, але у нього вкрали дитину і вимагали за неї викуп. І коли він викупив сина, той сильно заїкався, а сам Льоня незабаром помер від лейкемії. Лікарі говорили: це все – від перенесеного стресу.

А красуня Ірен навчилася водити машину, але оскільки у неї не було грошей, вона продала свою трикімнатну квартиру в новому будинку, на ці гроші купила «альфа-ромео» і винайняла двокімнатну квартиру в центрі. А потім раптом господарі квартири немислимо підняли ціни, Ірен рознервувалася і розбила машину і в результаті змушена була переселитися до колишнього чоловіка. Він жив з молодою дружиною і двома маленькими синами. І Ірен пів року прожила у них в коморі, а потім кудись зникла.

Чесно кажучи, і я часом думаю: «Слава Тобі, Боже, що Ти не виконав деяких моїх божевільних бажань!”

Недарма, звертаючись до Господа, кажуть: “Боже, зроби не так, як я прошу, а як для мене краще!”