Щитоподібна залоза відіграє важливу роль у регулюванні багатьох процесів в організмі, від обміну речовин до емоційного стану. Одним із найпоширеніших її порушень є зоб — патологічне збільшення щитоподібної залози. Це проблема, яка стосується не лише України, а й усього світу. За даними ВООЗ, зоб займає друге місце серед ендокринних захворювань після цукрового діабету.
Ендокринологи Клініки Спіженка пояснюють, що саме спричиняє зоб, які його типи та коли варто звернутися до лікаря.
Що таке зоб?
Зоб — це збільшення розмірів щитоподібної залози, яке може бути рівномірним або супроводжуватися появою вузлів (невеликих ущільнень). Він може розвиватися при нормальному рівні гормонів (еутиреоїдний зоб), а також при їхньому надлишку (гіпертиреоз) чи дефіциті (гіпотиреоз).
Оскільки щитоподібна залоза продукує гормони тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3), її робота впливає на важливі процеси в організмі:
- обмін речовин,
- температуру тіла,
- настрій і нервову збудливість,
- роботу серця,
- травлення.
Причини зоба можуть бути різними — від нестачі йоду до генетичних факторів чи аутоімунних процесів.
Радимо також прочитати: Про що просить ваша щитовидка?
Види зоба
Залежно від змін у щитоподібній залозі зоб класифікують за формою росту:
- Простий (дифузний) зоб – рівномірне збільшення залози без вузлових утворень.
- Вузловий зоб – поява одного чи кількох вузлів у структурі залози.
- Багатовузловий зоб – наявність декількох вузликів, які можуть бути випадково виявлені під час обстеження.
Також зоб поділяється за рівнем гормонів у крові:
- Токсичний зоб – при якому залоза продукує надмірну кількість гормонів, що може призводити до гіпертиреозу.
- Нетоксичний зоб – збільшення залози без порушення гормонального фону.
Якщо лікар діагностує багатовузловий токсичний зоб, це означає, що в залозі є декілька вузлів, які активно продукують гормони.
Симптоми зоба
Клінічні прояви залежать від типу захворювання. Найчастіше зоб розвивається безсимптомно, а порушення самопочуття пов’язані саме з дисбалансом гормонів.
Гіпотиреоз (знижена активність щитоподібної залози)
- хронічна втома,
- чутливість до холоду,
- сонливість,
- сухість шкіри,
- закрепи,
- зниження концентрації уваги та пам’яті.
Гіпертиреоз (надлишок гормонів)
- втрата ваги,
- прискорене серцебиття,
- надмірне потовиділення,
- нервозність і дратівливість,
- тремтіння рук,
- порушення сну,
- підвищений апетит.
Обтураційний зоб (здавлювання органів)
Якщо зоб значно збільшується, він може ускладнювати дихання або ковтання. Симптоми включають:
- відчуття грудки в горлі,
- кашель,
- захриплість,
- труднощі з диханням.
Чи пов’язаний зоб із раком щитоподібної залози?
Сам по собі зоб не є раком, проте вузлові утворення можуть свідчити про потенційний ризик. Наприклад, вузловий і багатовузловий зоб іноді супроводжуються злоякісними процесами.
Дослідження показують, що мутація гена RAS виявляється у 4-6% пацієнтів з вузловим зобом і в 74-87% випадків папілярного раку щитоподібної залози. Також відомо, що ожиріння та метаболічний синдром можуть підвищувати ризик розвитку пухлин.
Щоб вчасно виявити проблему, необхідно регулярно проходити УЗД щитоподібної залози, а при необхідності – пункційну біопсію вузлів.
Чому важливо контролювати здоров’я щитоподібної залози?
Збільшення щитоподібної залози не завжди є приводом для паніки, але потребує уважного спостереження. Регулярне обстеження у лікаря-ендокринолога допоможе вчасно діагностувати порушення та уникнути ускладнень.
Якщо у вас чи ваших близьких виникли підозри щодо проблем зі щитоподібною залозою, зверніться до фахівця. Клініка Спіженка пропонує комплексне обстеження, консультації досвідчених ендокринологів і сучасні методи лікування.
Здоров’я щитоподібної залози – це запорука гарного самопочуття та енергії на кожен день
Радимо також прочитати: Не тільки для “щитовидки”: навіщо організму йод і як зрозуміти, що його бракує?
