донорство кісткового мозку

Ліки всередині нас: як донорство кісткового мозку рятує життя людей з раком крові

Дізнайтеся про донорство кісткового мозку в Україні, проблеми, досягнення трансплантології, як стати донором та особистий досвід, що спонукає змінювати життя інших.

Донорство органів і кісткового мозку в Україні залишається однією з найважливіших тем у сучасній медицині. Попри зростання кількості трансплантацій та розвиток національного реєстру донорів, черга пацієнтів, які потребують пересадки органів або стовбурових клітин, досі залишається значною. Ця стаття розповідає про досягнення української трансплантології, важливість донорства кісткового мозку та особистий досвід людини, яка вирішила зробити перший крок до порятунку чужого життя.

Як повідомили у Міністерстві охорони здоров’я, у 2023 році збільшилося число трансплантацій кісткового мозку. Коли у 2022 році  зробили 223 пересадки стовбурових клітин, то у 2023 — 340,  з них 43  —  від неродинного донора. З початку цього року 24 українських центрах трансплантації вже пересадили 187 донорських нирок, 55 печінок та 41 серце.

67% рятівних операцій виконали з використанням органів посмертних донорів, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.

Та пацієнтів із діагнозом «рак крові» збільшується мало не щодня, і серед них є ті, хто потребує пересадки стовбурових клітин. Однак знайти донора – дуже важко. Така ситуація й спонукала мене, студента медичного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, журналіста мережі видання «Район.in.ua», стати донором кісткового мозку та розповісти про власний досвід підписання інформованої згоди.

‎Причиною підписання мною згоди одна — усвідомлення того, що я можу стати корисним і комусь врятувати життя. На жаль, за статистикою, кожні 35 секунд у світі і 60 хвилин в Україні звучить діагноз «рак крові». Це дуже страшні цифри і в підсумку — велика кількість людей, у яких виявили  цю недугу. Вірю, що комусь із них таким чином зможу допомогти.

Під час проведення студентської науково-практичної конференції по трансплантології зацікавився цією темою, і там уже підписав інформовану згоду та здав ДНК-тест для перевірки мене, як потенційного донора. Після цього,  за місяць часу,  я отримав електронний лист, у якому мене повідомили про успішні результати тесту і внесення мене до реєстру потенційних донорів.

Друзі і рідні реагували по-різному. Частина тих, які необізнані в даному питанні і чули лише міфи, із здивуванням питали про те, як я дозволив «лізти» до своїх кісток, ламати їх і так далі. На жаль, упереджене ставлення до трансплантації кісткового мозку, а також непоінформованість людей в цій темі є великою проблемою нашого суспільства, яку необхідно вирішувати.

В Україні у 2018 році створили перший діючий Український реєстр донорів кісткового мозку – недержавну організацію, яка бореться з раком крові та іншими захворюваннями, що потребують трансплантації кісткового мозку.

Як стати донором кісткового мозку?

Про потребу в донорстві, перебіг процедури, ризики та стан реєстру в Україні розповідає фахівчиня Українського реєстру донорів кісткового мозку Анна Кузьменко.

– Що таке донорство кісткового мозку і чому дана процедура є важливою?

– Донорство кісткового мозку — вид відновлювального донорства, при якому людина жертвує свої стовбурові клітини (не більше 1-5% гемопоетичних клітин), які згодом пересаджуються пацієнту, який хворіє раком крові або тяжкими імунними захворюваннями. Коли хворим призначають трансплантацію, зазвичай, це вже останній шанс для пацієнта, а тому дуже важливо знайти донора.

– Як стати потенційним донором? Які основні етапи процесу реєстрації потенційного донора кісткового мозку в Україні?

– Насправді процедура реєстрації в потенційні донори кісткового мозку є простою, безболісною та займає 5-7 хвилин. Для цього варто заповнити анкету на сайті Українського реєстру донорів кісткового мозку, після чого із вами зв’яжеться фахівець. Новою поштою ми відправляємо тест-набір. Після отримання конверта людині слід зробити мазок щоки спеціальними паличками, на якому залишаються частинки епітелію, зразки якого ми відправляємо в Німецьку лабораторію для HLA-типування (аналіз, який визначає HLA білки I та II класу які є на поверхні клітин). Після отримання результатів тестування потенційний донор отримує електронний лист, який інформує про додання потенційного донора до реєстру. Варто зазначити, що тест-набір відправляє Нова Пошта безкоштовно.

Радимо також прочитати:

 – Чи існують якісь вікові або медичні обмеження для тих, хто хоче стати донором?

– Так, є певна частина протипоказів. Основними з них є онкохвороби в теперішньому чи минулому, тяжкі нервові, судинні, легеневі хронічні захворювання. Якщо людина сумнівається в тому, чи її захворювання дозволяють їй стати потенційним донором, вона може написати до нашого реєстру, де їй у цьому питанні допоможе наш лікар-гематолог. Зареєструватися в реєстрі можуть люди віком від 16 до 58 років.

Як відбувається донація кісткового мозку?

– Як проходить процедура забору кісткового мозку і чи є вона болісною?

– У більшості випадків забір беруть із периферичної крові. До рук донора підключають два катетери, за допомогою спеціального апарату стовбурові клітини відокремлюються, а кров донора повертається назад. Ця процедура триває 3-5 годин. Перед донацією людина приймає спеціальні препарати, які стимулюють вихід клітин у русло крові. Під час прийому ліків донор може відчувати головний біль, з’являється втома, однак ці прояви зникають відразу після донації. Другий варіант забору кісткового мозку, який виконують набагато рідше — це забір матеріалу із тазової кістки. Така процедура передбачає прокол кістки, під час якого також забирають 1-5% клітин. Такий варіант забору виконують лише під наркозом. Побічними ефектом після такого виду донації є синці у місцях проколу. Однак, кожен потенційний донор сам обирає метод забору клітин.

– Які ризики існують для донора під час і після процедури?

– Ризиків для здоров’я донора немає. Можуть бути лише дискомфортні відчуття під час проведення процедури. За 2-3 тижні в організмі людини повністю відновлюються втрачені клітини. Протягом цього часу не рекомендується займатися тяжким спортом і з обережністю ставитися до свого здоров’я. Ми відслідковуємо показники крові донора для того, щоб бачити, наскільки швидко відновлюються клітини і чи не несе це будь-яких наслідків для здоров’я людини. Перед донацією здійснюється повне дослідження стану здоров’я донора. Якщо під час цього виявляють ризики, то, відповідно, трансплантація скасовується.

Як знайти донора кісткового мозку?

– Як часто донори кісткового мозку в Україні знаходять своїх реципієнтів і допомагають врятувати життя?

– Станом на сьогодні в Україні провели лише сім донацій, тому що маємо досить молодий і невеликий реєстр. Зараз у нас налічується близько тринадцяти тисяч потенційних донорів, а шанс співпадіння донора з реципієнтом один на тисячу сімсот. На жаль, дуже багато міфів та стереотипів щодо цієї процедури, тому ще одним із завдань нашого реєстру є зміна суспільної думки щодо цього.

– Чи знаходили донори з України своїх реципієнтів?

– Так, такі співпадіння були, однак ми не маємо права розголошувати цю інформацію, поки не минув термін анонімності. На сьогоднішній день український реєстр функціонує у складних умовах. Із початком повномасштабного вторгнення всі європейські реєстри відмовили нам у наданні клітин через можливість обстрілів. Із квітня 2022 року ми відновили логістику та повністю змінили її. Кур’єри європейських центрів доставляють нам клітини до кордону в Польщі, звідки їх забирає наш кур’єр.

Завдяки існуванню реєстру були внесені зміни до законодавства. З 2020 року кожен пацієнт, який потребує трансплантації може отримати медичну допомогу безкоштовно. Держава повністю покриває витрати на хіміотерапію, трансплантацію та посттрансплантаційний період.

Автор – Роман Миронюк

Фото Українського реєстру донорів кісткового мозку

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook