У його плитоносці – “кераміка” – п’ятий клас захисту…
І малюнок дівчинки Юлі з п’ятого класу школи.
Коли тобі двадцять два – ти хочеш кохання й пафосу –
А він – хоче дожити до двадцяти трьох, бургер і банку “Коли”…
Коли тобі двадцять два – здається, життя попереду –
А у нього – попереду штурм. І нічого йому не здається.
Сивина під китайським шоломом, спека, КАБи, “Ланцети”,
Адреналіновий гуркіт важкого сталевого серця.
Затягнеться ще раз – глибоко, майже передінсультно –
Рішення прийнято, підписано бойове розпорядження…
Знати було б непогано – траєкторію кожної кулі,
Передбачати до метра – де кожен з розривів ляже…
Серце тріпоче – під захистом двох “п’ятих класів” –
У хвилях ранкового сонця й степових полинових трунків.
Десь дівчинка Юля малює, напевно, майбутнє щастя –
У чотирнадцятому він сам малював дуже схожі малюнки.
Автор – Василь Мулік
Фото: instagram другої сотні батальйону “Карпатська Січ” ім. Олега Куцина.
Радимо також прочитати:
- “Хочу…” – допис військового з передової, який змушує задуматися про свої бажання
-
Що таке війна, – словами військового
