Висновки за два роки життя
- Треба цінувати свої бажання та виконувати їх, менше цінувати чужі, більше – свої.
- Вибирати треба на користь себе. Не треба вибирати на користь інших, сподіваючись на нагороду. Діяти треба так, ніби нагороди не буде.
- Слабкість – це теж важливо, її потрібно прийняти, а не відхрещуватися від неї.
- Що більше я дізнаюся про себе, то більше я можу зробити для себе хорошого.
- Знаючи себе, свої потреби, цінності та пріоритети, ти виробляєш імунітет до безглуздих порад інших.
- Інтеграція субособистостей, самокопання та рефлексія – це не нісенітниця, а важлива робота, від якої залежить моя якість життя в майбутньому.
- Можна бути повільною.
- Удача чи невдача не визначає тебе як особистість.
- Кар’єра та успіх не визначають тебе як особистість.
- Деякі вчинки можна робити без пояснень.
- Думку та зроблений вибір можна змінювати. Не обов’язково завжди відповідати єдиній стратегії на все життя.
- Треба дозволяти почуттям бути, інакше вони зжеруть мене. Дозволяючи їм бути, я отримую шанс не діяти на емоціях.
- Треба вірити в себе, а не вірити іншим. Немає значення, що думають інші.
- У мене є своя раціональність, яку я виховую. тому інші не можуть мене змінити чи виховати за власним бажанням.
- У мене є своя етика, тому мені не потрібна людина, яка буде вказувати, як мені поводитися в суспільстві.
- Мені не потрібні частини особистостей інших людей.
- Якщо з’являється бажання поцупити особистість інших, треба подивитися, яку потребу це задовольнило б, і зробити це самостійно.
- Самобичування не конструктивні.
- Мене довго пригнічували інші люди, і моєї провини в цьому немає.
- Гнів цих людей нормальний. Це добре, що я прозріла і побачила правду. Він неприємний гнобителям, адже вони більше не можуть експлуатувати, але потрібний мені, щоб захистити себе.
- Критика моїх інтересів = прагнення нав’язати свої.
- Критика моїх друзів та спільнот = прагнення нав’язати своє суспільство.
- Будь-який “поганий” стан хоче щось донести до мене.
- Мати недоліки – нормально, бути ідеальною – ні.
- Розчарування теж трапляються. Це нормально, якщо мені не подобається те, що за ідеєю, “має”.
- Я не повинна відповідати очікуванням інших, навіть якщо вони близькі.
- Мої уявлення про очікування інших та їх реальні очікування можуть не співпадати.
- Витісняти треба токсичних людей, а чи не частини себе.
Авторка – Inky Sadyba
