Ми співпадаємо з тими партнерами, яких вибираємо розумом. Але в таких союзах немає ланки, яка скріплює стосунки, — почуття. І за більшого чи меншого дискомфорту вони розпадаються легше. Тоді як союзи, засновані на коханні, тримаються довше, і партнери в них намагаються зберегти стосунки, притираючись один з одним.

Як ми вибираємо партнерів?

Цікаво, вибір партнера відбувається якимось дивовижним способом. Є думка, що наша підсвідомість “зчитує” іншу людину за 9-20 секунд. І цій людині не обов’язково щось говорити і навіть фізично бути присутньою. Такий вибір може статися і за віртуального спілкування, наприклад.

Коли я кажу “співпадають”, я не маю на увазі гармонійне майбутнє спільне життя. Я маю на увазі, що ваша опуклість ідеально поєднується з його виїмкою, тобто ваші риси характеру/комплекси/стратегії поведінки доповнюють одна одну. Наче пазли, які поєднуються в одну картинку, доповнюють один одного.

Агресивний партнер

Якщо ми вибираємо агресивних партнерів, це може означати, що ваша роль у цьому союзі – жертва (всі ролі, як правило, приносяться у стосунки із батьківських сімей). І поки ваша основна якість — віктимність, ви обиратимете агресорів, а вони обиратимуть вас.

З іншого боку, партнер-садист усіма силами показуватиме вам, яку саме якість вам потрібно розвивати і легалізувати. І навіть демонструватиме способи — як. Інша річ, що ці способи, як правило, неекологічні, і тому агресивність у собі знову відкидається (“я не така жорстока, як він!”) А разом з агресивністю — і здатність захищати свою територію й утримувати кордони.

• Вихід: привласнити собі власну агресію та дозволити злитися, але цивілізованим способом.

Залежний партнер

Якщо ви вибираєте залежних партнерів, то автоматично ви співзалежний. А значить, людина з такою ж залежною структурою особистості, що й партнер. Тільки він залежить від речовини або виду діяльності (гра, робота), а ви – від нього.

Симптоми і в тих, і в тих однакові: почуття нестерпності реального життя, низька самооцінка, поступове збільшення дози і т.д. Співзалежні, як правило, відіграють роль рятівника, чим посилюють хворобу партнера (бо забирають у нього залишки відповідальності) та свій власний стан.

• Вихід: розбиратися зі своїм життям, взяти за нього відповідальність і відмовитися від відповідальності за чуже.

Емоційно недоступний партнер

Якщо ви вбираєте емоційно недоступних партнерів. У психології їх визначають як контрзалежні, або — з шизоїдною структурою особистості. Це ті люди, які тікають від близькості, тому що вона для них через пережитий досвід важка і нестерпна.

У цьому випадку другий партнер — “прилипала”, він прагне злиття та постійної присутності в житті іншого. І для нього якраз нестерпна самота.

Але тут не все так просто і очевидно. Це те, що лежить на поверхні. Насправді контрзалежні теж шукають близькості (але бояться), а співзалежні хочуть бути окремими (але не можуть/не вміють).

• Вихід тут для співзалежного – дозволити собі бути окремим, автономним. І вчитися цьому. Друга людина в парі завжди вчитель.

Партнери-маніпулятори

Маніпуляторів обирають ті люди, які дозволяють собою маніпулювати. З якоїсь потреби, найчастіше – з потреби бути коханим (по суті вони – ті ж маніпулятори: я дозволю смикати себе за мотузочки, а ти мене за це кохай).

Маніпулятори добре бачать цей гачок і постійно чіпляються за нього, виторговуючи собі все більш і більш комфортні умови спільного життя. Аж до паразитичного існування за рахунок партнера та майже відкритих стосунків із коханками/коханцями.

• Вихід тут — відчути себе цінним і значущим, не чекаючи такого підтвердження з боку партнера. І навчитися ставитися до себе дбайливо та з любов’ю. Іншими словами – стати собі люблячим і добрим Батьком.

Партнери-нарциси

Нарцисів обирають люди, які недостатньо цінують і люблять себе. І через приналежність до такого блискучого та харизматичного партнера намагаються додати собі ваги у власних очах та очах оточуючих.

Це майже ніколи не вдається, тому що нарцис живить похвалою й обожнюванням, але сам цього давати не здатний і не має наміру. І тоді його партнер замість збільшення власної важливості та значущості отримує зовсім зворотний результат. Нарцис дедалі більше “надувається”, а партнер дедалі більше “здувається”.

• Вихід: привласнити собі власну значимість (яка має бути у нас просто по праву народження), власні результати та досягнення, і побачити власні чудові риси, здібності та таланти.

Ілюзія кохання: як розпізнати нездорові стосунки

Придивіться у свого партнера, як у дзеркало

У більш благополучних відносинах працюють ті ж механізми вибору. Тому що нас приваблюють лише ті люди, в яких багато нас. Ті, які на нас не схожі, нам просто нецікаві. Так ми вибираємо не лише партнерів, а й друзів, співрозмовників. Якщо ми це усвідомимо — браво, можемо дивитися в іншого, як у дзеркало, якщо ж ні — є над чим попрацювати в собі і багато чого для себе відкрити.

І тут є один ключовий момент — подивитися і побачити повністю цю людину, яка увійшла у твоє життя, її — таку різнобарвну, живу і вразливу. Відчути її. І впізнати у ній себе.

І якщо вам раптом щось ріже вухо, або коле око, або дратує (а іноді просто бісить) у поведінці, запитайте себе — а про що це в мені? Як це з’явилося? У відповідь на що? Навіщо мені це було потрібно? Від чого врятувало? Чи є у цьому потреба зараз? Що можу із цим зробити? Чи хочу залишити?

Автор – О. Ткачук