Чому бути донором – корисно?

Зі слів лікарки відділення переливання крові КНП «Олександрівська лікарня» (Кіровоградська область) Юлії Даниленко, здавати кров корисно. Це зменшує ризик розвитку злоякісних пухлин, що доведено не одним дослідженням. Зокрема, люди, які регулярно позбавляються невеликої кількості крові, мають на 37% нижчий ризик розвитку онкологічних захворювань, – пише Район.Медицина.

По-друге, у донора/донорки знижений рівень виникнення тромбозу. Бо, як виявляється, коли людина позбавляється чотирьохсот мілілітрів крові, її організм відразу відновлює її об’єм в організмі завдяки плазмі, і лише через певний час виробляються власне клітини. Це означає, що до того, як відновляться усі елементи, кров залишається доволі рідкою.

Бути донором – корисно для здоров’я

«До нас декілька разів на рік приходить здати кров один з чоловіків. От просто заходить і каже: «Хочу здати кров!» Якось поцікавилася, а чому він вирішив це зробити. Чоловік відповів, що страждає на гіпертонію і  коли відчуває, що тиск «зашкалює», йде до нас, бо після здачі крові його самопочуття відновлюється на довгий період», – розповіла Юлія Геннадіївна.

Отже, донорство зменшує ризик розвитку злоякісних пухлин та знижує рівень виникнення тромбозу. Але до цих переваг варто додати ще й відчуття радості та задоволення від того, що донор чи донорка, поділившись своєю кров’ю, комусь зберегла здоров’я чи врятувала життя. І з цим не посперечаєшся.

тромбозу. Бо, як виявляється, коли

Історії донорства чоловіків і жінок

Василь Поковба, 40 років, житель селища Єлизаветградка: «Мені було 18 років. Підійшов односелець і попросив здати кров для його дружини, у неї була сильна кровотеча. Моя рідкісна кров – 4 мінус – якраз їй підходила. Так я перший раз став донором. Коли служив в армії, кров’ю ділився тричі. А повернувся додому, це стало ніби звичкою. Здавав і для маленьких дітей, і для військових… Не рахував, скільки разів був донором, але, здається, не менше 50 разів. Траплялося, що й п’ять разів на рік здавав!»

Юлія Волинець, 28 років, жителька селища Олександрівка: «Вперше здала п’ять років тому. Була у лікарні, донька тяжко хворіла, і якраз тоді привезли в реанімацію дівчинку, їй терміново потрібна була кров. Я вирішила їй допомогти і здала для неї кров.

 У березні буде моя десята, ювілейна, донація. Хоча в мене був період протягом декількох років, що за станом здоров’я не могла бути доноркою. Та зараз знову відновила здачу. Навіть відмічаю в календарі кожні два місяці нагадування, щоб не втрачати час дарма. Це – найлегше,що я можу зробити.

Я є також у списку донорів кісткового мозку, чекаю, можливо, комусь підійду.

Останній раз зі мною у відділення переливання крові ходив менший син, Показала йому, що там немає чого боятися, що це важливо, це рятує комусь життя».

Микола Павленко, 65 років, житель селища Олександрівка, Почесний донор України: «У 1979 році захворіла моя дружина. А у нас з нею однакові групи крові. Тоді без ніяких роздумів дав їй свою кров. Так і почалося моє донорство! А з 2014 року, коли почалися воєнні дії на сході країни, щороку чи не по чотири рази приходжу у відділення переливання крові. Розумію, когось з бійців врятує моя кров. Останні раз нею ділився минулого року. Якщо здоров’я дозволятиме, піду й цього року».

Людмила Головащенко, 55 років, село Цвітне: «Чотири роки тому тяжко захворів односелець. Йому треба була кров. І я вирішила здати. Тоді, перший раз, дуже хвилювалася, як перенесу це… Та негативу ніякого не відчула, тому стала регулярно в Олександрівці і в Кропивницькому здавати кров. І дуже шкодую, що не робила цього раніше, ще у молоді роки».

Хто не може бути донором: п’ять найпоширеніших фейків

Чому жінок-донорок менше?

Юлія Даниленко наводить цифри. У 2021 році із нашої громади своєю кров’ю поділилися 41  чоловік і 8 жінок. 2022 рік, рік початку в Україні повномасштабної війни, взагалі характеризувався «бумом» – 145 осіб заявили про готовність здати кров.

«Ворог наступав, українські військові захищалися, а ми тут, в тилу, розуміли, що допомога війську полягає і у здачі крові для поранених бійців. Якраз того року з загальної кількості донорів  майже третина – жінки. І це були не лише місцеві жительки, а й жінки, які, рятуючись від війни, оселилися на Олександрівщині», – розповідає лікарка і зазначає, що шість жінок – Тетяна Щербак, Світлана Тверда, Яна Полозова, Людмила Головащенко, Олена Ільченко, Людмила Гаєвська позаторік ділилися кров’ю двічі, а Валентина Онда – навіть тричі.

Торік, зі слів Юлії Геннадіївни, активність у донорській справі майже на половину зменшилася. Та все ж цей загальний показник – 86 здач крові – був значно вищим, чим позаторік. У цій когорті  – 21 жінка.

З початку нинішнього року активність охочих поділитися кров’ю, констатує лікарка, зменшилася. Так, за цей період у відділенні переливання крові побували лише 12 осіб, третина з них – жінки.

Юлія Генадіївна припустила, що ці показники могли б зрівнятися, але…

«На них суттєво впливають біологічні особливості чоловіків та жінок. Приміром, критичні дні у жінок. Вони не є протипоказанням для здачі крові. Та ми у відділенні, аби не створювати ризик для здоров’я донорок, не рекомендуємо здавати кров під час менструації, а також за п’ять днів до її початку та впродовж п’яти днів опісля», – роз’яснила вона.

З її слів, також жінки не можуть бути донорками під час вагітності і протягом шести місяців після пологів чи переривання вагітності.

«От чому кількість донорок крові є значно меншою і, швидше всього, такою буде залишатися й надалі», – акцентувала лікарка.

До речі, вдалося за приблизними підрахунками визначити середній вік донорок – у середньому 40-43 роки. У чоловіків цей показник – близько 48 років.

Донорство необхідне, особливо тепер, коли у країні війна і крові потребують багато тяжко поранених. І саме це в основному мотивує звертатися у відділення переливання крові жителів та жительок громади. Хоча у декого є й інші причини, наприклад, хтось з рідних, друзів, а то й знайомих хворіє і  потребує крові. А у когось є власна мотивація – просто хочу комусь допомогти!

Єдині вимоги для всіх донорів/донорок:

• вік від 18 років,
• вага не менше 50 кілограмів (інакше забір крові може бути небезпечним для здоров’я),
• відсутність протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України. Відповідне ж медичне обстеження у лікарні перед здачею крові  гарантоване.

Та поради тим, хто планує вперше переступити відділення переливання крові, лікарка все ж дає: «За три дні до донації відмовтеся від прийому анальгетиків і аспірину, а також ліків, що містять їх (ці речовини погіршують зсідання крові). Намагайтеся обмежити вживання жирної, смаженої та молочної їжі напередодні та в день здачі крові. Не приходьте здавати кров, якщо відчуваєте нездужання (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість). Обов’язково виспіться і з’їжте легкий сніданок (солодкий чай, дієтичне печиво, каша на воді). Не вживайте алкоголь за 48 годин, не куріть за 2 години».

Будьте здорові і нехай ваша кров рятує життя.

Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.