Для дитини, МАМА – це цілий всесвіт. Перші свої стосунки дитина будує з батьками. Через батьків вона вчиться розуміти себе та світ навколо. І найстрашніше, що може бути для дитини, це коли мама мовчить. Для дитини це означає, що її ігнорують.
Як може проявлятися ігнорування дитини через мовчання мами
Мама образилася. Вона не пояснює дитині, що трапилося і що вона зробила не так, вона просто не розмовляє. Дитина не розуміє, що трапилося, але в голові спрацьовує думка “мама мовчить, отже, я винна”. І цей той момент, коли почуття безвиході, болю і нерозуміння, а що потрібно зробити, щоб це припинити. Контакту із мамою немає.
Мама кидає слухавку. Так роблять мами, якщо щось відбувається не за їхнім сценарієм. Якщо вони чують протилежну думку, то вони обирають вийти з контакту.
Чому мама добра до всіх, крім мене? Дуже проста відповідь
Мовчання матері як покарання
Мовчання мами – це форма пасивно-агресивної поведінки. Через мовчання мама може маніпулювати дитиною та її почуттями. Чому мами мовчать? – Найчастіше це про свою травму та свій дитячий досвід взаємодії зі своїми батьками.
Одна з найнестерпніших тортур для людини зі спогадів з дитинства, це коли мама не йшла на контакт, коли мама мовчала. І цей біль не зникає з дорослішанням. Він може заглушатися побутовим життям, але всередині він є. І цей біль не має віку, в 40 років людина може говорити зі сльозами на очах, згадуючи мовчання мами.
Діти “мовчазних” мам виростають, стають дорослими і модель спілкування забирають із собою з дитинства. У мовчазних мам діти можуть вирости з тривожно-уникаючим типом прив’язаності, які завжди відчувають провину та сором за себе та свої вчинки. Оскільки такі діти бояться бути відкинутими, вони житимуть, підлаштовуючись під інших.
Як реагувати на мовчання мами?
Якщо ви ще дитина і ваше виживання залежить від батьків, у цьому випадку важко щось порекомендувати. Якщо ви доросла людина і ваше спілкування з мамою містить мовчання та ігнорування, перше, що потрібно усвідомити та прийняти, що мовчання мами – це не про вас, це про неї.
І ще хочу написати кілька слів мамам. Ви маєте безмежну владу над дитиною і коли ви мовчите, ви застосовуєте свою владу. Але при цьому дитина залишається наодинці зі своїми переживаннями та почуттями. Вчиться розмовляти зі своїми дітьми. Це потрібно як вам, так і вашим дітям.
Авторка – психологиня Лариса Дегтяр
