У час, де кожна мить є випробуванням і може стати останньою, історія однієї вагітної жінки відкривається перед нами, як вікно в інший світ. Там любов і біль переплітаються воєдино. Вона, тридцятирічна, повністю сива, носить під серцем дитя. Але війна випробовує її силу, спокій та відданість.
Її історія – це розповідь про непохитну віру в краще майбутнє, про зв’язок, який не знає відстаней та обставин, про ніжність, яка здатна пролунати крізь гул війни. У цьому вимірі слова “любов” набувають особливого звучання та сенсу. Ця історія запрошує нас замислитись про силу людського духу та важливість любові у найскладніші часи.
“All You Need Is Love…”
— Чи можна мені зараз, за два тижні до пологів, фарбувати волосся?
Вона сива. Повністю сива вагітна тридцяти років, яка прийшла записати монітор дитини. Сива й спокійна. Надто спокійна. Вона сидить, вирівнявши спину й зчепивши пальці рук.
Я пояснюю, що волосся фарбувати можна, а потім не стримуюся й запитую:
— Ви приймаєте заспокійливі препарати?
Вона дивиться кудись, крізь мене, й відповідає, що ні, не приймає.
А потім дуже тихо:
— Це не допомагає. Зовсім не допомагає. Але я спокійна. Я не маю права бути неспокійною, бо його дитина повинна народитися здоровою. Сьогодні я трохи засмучена. Адже прочитала, що діти внутрішньоутробно чують голос батька тільки тоді, коли він розмовляє й торкається живота. За рахунок звукових вібрацій. А я вже півроку даю слухати своїй донечці його повідомлення. Він кожен день надсилав повідомлення, що любить її, а я вмикала, щоб вона чула. І ще він їй співав. Свій улюблений Бітлз. Він жахливо співає, якщо чесно, в нього немає ні голосу, ні слуху, — жінка усміхнулася, почала часто дихати й відкинула голову, нібито щось шукала очима на стелі: — Тому спів я не вмикала. А тепер вмикаю. Вмикаю все… І волосся потрібно пофарбувати. Бо донечка повинна побачити красиву маму.
Вона засунула руку в свою сумку, щось натиснула і я почула тихий спів, майже шепіт:
«All You Need Is Love… All You Need Is Love… All You Need Is Love… Love…
Найкращий та найчарівніший спів про любов.
Десь там, на Донецькому напрямку.
Історія кохання під час війни: “Не вдова я – дружина Героя”
Авторка – Наталя Яремчук
