Мудрість перша: якщо щось болить – мовчи
Легенда про старого Еціо, що дійшла до наших днів, якнайкраще показує сутність людей і те, що їм говорити не варто.
Старий Еціо залишився сам після від’їзду сина, дбав про дім і господарство. Якось у нього так боліла спина, що він розповів про це сусідові — той похитав головою і почав шкодувати старого.
Незабаром поголос розійшовся по селі і всі знали, що у бідного старого болить спина і йому важко доглядати худобу.
Щоразу, коли народ бачив старого, йому висловлювали співчуття, але ніхто не взявся допомогти йому з худобою.
Незабаром спина перестала боліти, але гуляючи базаром він все ще чув про те, що його вважають дідом з хворою спиною.
Незабаром до чоловіка прийшов сусід, якому він вперше розповів про свою проблему, і зі співчуттям промовив:
«Друже, я бачу як тобі важко. Давай я візьму твою землю та овець під своє крило, адже я ще здоровий. А тобі заплачу за них».
Чоловік розсміявся у відповідь на пропозицію сусіда, який давав утричі менше, ніж воно того вартувало, і сусід сказав:
«Так ти хоча б отримаєш якісь гроші, інакше твоє господарство пропаде!».
Чоловік прогнав сусіда і дбав про господарство доти, доки не приїхав син. Син подякував батькові і запитав поради:
«Батьку, ти мудрий, ти багато чого бачив у житті. Скажи, що мені варто знати про життя? І він сказав лише одне: «Якщо болить — мовчи. Інакше спочатку тобі дадуть найнікчемніше — жалість, а потім ударять туди, де болить».
Мудрість друга: не кажи другу те, чого не сказав би ворогові
Кожен, хто має друга — щаслива людина, але не кожен може бути впевнений у тому, що той, кого він називає другом, буде таким усе життя. Люди — незбагненні істоти, які стикаються з особистими проблемами, нерозумінням світу, заздрістю та злістю. У кожній людині є і світле і темне — ніхто не знає, коли прокинеться те чи інше і чи прокинеться взагалі: не спокушай ні друга, ні свого ворога, своїми слабкостями. Усі великі імперії та союзи розпадаються — такий закон життя, навіть якщо всім серцем хочеться вірити в інше.
Те, що ви не розповіли б ворогові, не варто говорити навіть другові. Не створюйте приводів для проблем, щоб не довелося їх вирішувати. Підтримувати теплоту дружби можна різними способами, але якщо ваш друг використовує проти вас те, що ви самі і розповіли, ви будете злі на двох людей: себе та свого друга.
Одного разу прийшов до друга і він показав мені білизну своєї дружини…
Якось старий сліпий лев, якого вигнали з прайду, пішов у печеру. Туди ж забрів і чоловік, який шукав собі їжу та дах. Лев запитав: “Хто тут?”. І чоловік відповів: “Я – той, хто не завдасть тобі шкоди, якщо ти не завдаси мені”.
Чоловік не хотів спокушати лева тим, що він – людина. Так вони стали друзями та разом ходили на полювання.
Одного з голодних вечорів, лев і чоловік почали відверто розмовляти. І чоловік зізнався, що він — людина. Голодний, сліпий лев, відразу накинувся на чоловіка і вгамував свій голод.
Нікого не спокушайте своїми секретами. Навіть друзів.
Мудрість третя: не говоріть про себе погано
Кожен, хто принижує себе, не залишає собі шансів на боротьбу. Боротися проти утисків з боку інших людей — добре, але чи можна боротися проти себе?
Кожен, хто зневажає свої заслуги, викидає білий прапор ще до початку битви. Програти в чесній битві не страшно, страшно програти ще до її початку.
Ставлення людини до самої себе і своєї праці показує, як до неї можуть ставитися інші: якщо людина принижує себе, інші будуть наслідувати її приклад. Якщо вона поводиться гідно – інші будуть ставитися з повагою.
Старий Окам жив у пустелі і протягом десяти років намагався викопати озеро, щоб добути воду для себе та інших. На десятий рік йому це вдалося — ґрунт почав вбирати вологу і на місці ями з’явилося озеро. Люди були дуже раді цьому і ходили до старого набрати води.
Але чоловік не хотів, щоб його вважали хвальком, і говорив, що вода в його озері — не найчистіша. І що незважаючи на десять років праці, він не вважає, що зробив щось цінне: “Лише Бог дозволив мені досягти цього!”
Люди почали ставитись до його озера так, як він сам того бажав: одного разу бідняк замість того, щоб напитися, став мити в ньому свої ноги — і його приклад наслідували інші.
Незабаром озеро перетворилося на брудну купальню. І хоча старому було боляче від того, що відбувається з його працею, він нічого не міг з цим зробити — люди ставилися до його праці так, як він їм наказав.
