Незвичайне розп’яття
У церкві всередині монастиря Санта-Ана і Сан-Хосе в Кордові, що в Іспанії, є старовинний хрест. Він унікальний і відрізняється від хрестів, які ми часто бачимо в наших церквах, будинках тощо. Це образ Хреста “Прощення”, який показує Ісуса розіп’ятого з правою рукою, знятою з хреста та опущеною вниз.
Розповідають, що якось під цим хрестом пішов грішник сповідатися до священника. Як завжди, коли грішник був винним у злочині, цей священник діяв дуже суворо.
Невдовзі ця людина знову згрішила і після сповіді священник пригрозив: «Це востаннє, коли я тобі прощаю».
Минуло багато місяців, і той грішник припав навколішки до ніг священника під хрестом і знову попросив прощення. Але в цьому випадку священник був категоричним і сказав: «Не грайтеся з Богом, будь ласка. Я не можу дозволити тобі продовжувати грішити».
Але на дивно, коли священник прогнав грішника, раптом почувся шум від хреста. Права рука Ісуса опустилася і пролунали такі слова: «Я пролив кров за цю людину, а не ти. Я пробачив цій людині, а не ти».
Відтоді права рука Ісуса залишається в цьому положенні, бо вона постійно запрошує людину просити й отримувати прощення.
Бог ніколи не втомлюється прощати
Зізнаймося, здійснення одних і тих самих гріхів іноді змушує нас неохоче приходити до Бога. Соромно, що сповідаємося, а потім знову повторюємо той самий гріх… Зрештою, ми дедалі рідше йдемо на сповідь, рідше приходимо до Бога. Відчуття того, що Богові набридли ті самі гріхи, змушує нас думати, що Бог втомився від нас…
Але пам’ятайте: Божа любов не знає меж. Хай скільки разів ми грішимо, Бог навіть не вагається, чи пробачити. Бог завжди відкриває Свої обійми, щоб прийняти і обійняти нас.
Історія про блудного сина дуже прямолінійно описує безмежну любов Бога. Бог подібний до батька, який біжить вітати свого сина, який розтратив своє багатство і живе в гріху. Він завжди прагне, щоб Його втрачена (грішна) дитина повернулася. Він не мстивий. Він приймає всіх Своїх дітей з любов’ю, яким би поганим і темним не було її життя.
Бог ніколи не втомлюється прощати.
Історія Кордовського хреста показує, що Божа любов безмежна. Бог ніколи не втомлюється прощати нас. Він завжди чекає, щоб ми прийшли до Нього. Тому нам не потрібно соромитися чи вагатися прийти до Бога, навіть якщо ми продовжуємо впадати в той самий гріх.
